Бібліотека

Непоодинокими є ситуації, коли орендодавці звертаються до сільгосппідприємств-орендарів з проханням виплатити орендну плату за земельну ділянку наперед за декілька років. Зазвичай це викликано складними життєвими обставинами орендодавця, що й не дивно у наш воєнний час. Здебільшого сільгосппідприємства намагаються йти назустріч орендодавцям та допомагати в таких ситуаціях. Аби це не спричинило в подальшому проблем самому орендареві – розглянемо, як правильно оформити та обліковувати такі виплати.

Все частіше в редакцію звертаються сільгосппідприємства з питанням: як виплачувати орендну плату за земельну ділянку, якщо її власником нещодавно стала дитина? Тому далі розглянемо особливості оформлення та виплати орендної плати орендодавцю – дитині.

Сільгосппідприємства доволі часто в рахунок орендної плати (суми, що залишається до виплати) видають сільгосппродукцію. При цьому ціни, за якими видається така продукція, як правило, суттєво відрізняються від цін, за якими підприємство реалізує свою продукцію за договорами постачання. Як наслідок, органи ДПС під час документальних перевірок та інших контрольних заходів нараховують додаткові податкові зобов’язання, виходячи з цін, вказаних у договорах постачання, вважаючи саме їх звичайними та такими, що відповідають середнім цінам по регіону.

Розглядаємо порядок нарахування та виплати орендної плати.

Індексація орендної плати є компенсацією орендодавцеві втрат від знецінення грошових коштів. Журнал «АгроPRO» протягом усіх останніх років звертає увагу читачів на норму ч. 3 ст. 21 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі». Згідно з нею обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності орендар має вивчити умови відповідного договору оренди. Оскільки навіть в одного сільгосппідприємства договори оренди різних земельних ділянок можуть містити різні умови визначення/розрахунку орендної плати. Це може бути обумовлено різним періодом їх укладання, побажаннями власників тощо.

Засновник фермерського господарства (далі – ФГ), він же – голова цього ФГ, свого часу як фізособа взяв у інших фізосіб землю в оренду (договори оренди укладені з ним). Навесні 2025 року на цій землі він висіяв певну сільгоспкультуру. У липні 2025 року (до збору врожаю) цю землю було передано у користування ФГ (право користування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, далі – Держреєстр прав). Як таку операцію відобразити в обліку ФГ? Які податкові наслідки вона матиме для ФГ?

9 квітня 2025 року набрав чинності Закон України від 12.03.2025 р. № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292). Цей нормативно-правовий акт став відповіддю законодавця на багаторічну суперечливу та непослідовну практику Верховного Суду у земельних спорах про витребування ділянок із приватної у державну чи комунальну власність.

10.08.2025 р. набрав чинності довгоочікуваний Закон України від 27.03.2025 р. № 4340-ІХ «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану».

Сільгосппідприємство має намір прийняти на роботу працівника зі статусом внутрішньо переміщеної особи (далі – ВПО), що підтверджується відповідною довідкою. Проте працівник працевлаштований на підприємстві, яке знаходиться в м. Запоріжжя, тобто на території, що зазнає постійного бомбардування різного роду зброєю. Як працівнику звільнитись з попередньої роботи, якщо він не може особисто поїхати і подати заяву на звільнення?

Відповідаємо на актуальні запитання

Діючі нормативні документи передбачають, що уся інформація з трудової книжки працівника має бути перенесена до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр застрахованих осіб).

Сільгосппідприємство має заплановане на 15 серпня звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які працюють на підприємстві, з обліковими даними документів територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП). Яку форму списків необхідно надати для звіряння?

Сільгосппідприємство має списані акумулятори та шини, які тимчасово знаходяться на його території. ДПС у липні 2025 року почала наполягати на сплаті екологічного податку за ці відходи. В минулих роках така вимога не висувалася. Чи правомірні дії ДПС?

Фізична особа – підприємець (далі – ФОП) – платник єдиного податку II групи одночасно є найманим працівником за сумісництвом на двох підприємствах (основного місця роботи немає). Роботодавці сплачують за нього єдиний внесок (далі – ЄВ), сума якого сукупно перевищує мінімальний страховий внесок, хоча окремо внески кожного роботодавця менше мінімального внеску. Чи звільняється такий підприємець від сплати ЄВ за себе?

Сільгосппідприємство придбало за 850 000 грн примішення складу разом із стелажами та деяким обладнанням. В акті приймання-передачі вказано загальну вартість нерухомості з обладнанням. При цьому щодо активів, які знаходяться на складі, в акті зазначена тільки їх кількість (без вартості). Як обліковувати такі активи?

Підприємство нарахувало та виплатило зарплату працівникам за червень. Однак після цього виявилось, що по одному з працівників на сайті ПФУ є лікарняний лист. Що тепер з цим робити? Чи обов’язково робити перерахунок, чи можна залишити все як є? Якщо робити перерахунок – в якому порядку?

Нагадаємо, що у зв’язку із введенням воєнного стану законодавці запровадили низку тимчасових послаблень у сфері застосування РРО/ПРРО. Востаннє значні зміни у цих послабленнях відбулися ще у серпні-жовтні 2023 року. Тоді, зокрема, були запроваджені знижені розміри штрафних санкцій за певні РРО-порушення для окремих категорій фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП). Однак з 01.08.2025 р. дія цих послаблень скасована, що матиме конкретні правові та фінансові наслідки для бізнесу. Про ці зміни та їхні наслідки поговоримо далі.

Сільгосппідприємство (платник ПДВ) отримало від постачальника теплової енергії акт-перерахунок від 30.04.2025 р. (акт надійшов у червні), в якому зменшуються витрати за опалення за січень-березень на загальну суму (умовно) 60 000,00 грн, в т.ч. ПДВ (10 000,00 грн). Розрахунок коригування (далі – РК) до раніше оформленої податкової накладної (далі – ПН) не оформлено. Як відобразити такий акт в бухобліку? Як він вплине на ПДВ?

Цьогоріч у першій половині літа на півдні України тривала аномальна посуха. Через це у багатьох сільгосппідприємств частково або повністю загинули посіви сільськогосподарських культур. Про те, як відобразити таку операцію в бухгалтерському обліку та які податкові наслідки вона матиме, ми писали в «АгроPRO», 2025, № 10, с. 40.

Однак на нашу консультаційну лінію продовжують надходити запитання щодо цієї теми, зокрема, чи варто у такому випадку оформляти сертифікат про форс-мажор? Розглянемо деякі з таких питань детальніше.