Бібліотека

Декларування відходів передбачене Порядком подання декларації про відходи, затвердженим постановою КМУ від 07.05.2022 р. № 556 (далі – Порядок № 556). Цією ж постановою затверджено форму декларації про відходи (далі – Декларація). З 01.01.2024 р. форма Декларації викладена у новій редакції постановою КМУ від 19.08.2023 р. № 876. Декларація не має відношення до оподаткування.

Порядок віднесення речовин або предметів до побічних продуктів затверджений постановою КМУ від 17.11.2023 р. № 1214 (далі – Порядок № 1214). Він визначає процедуру віднесення до побічних продуктів речовин або предметів, що утворюються під час виробничого процесу (виробничі залишки) суб’єктами господарювання, які можуть їх використовувати як сировину в іншому виробництві чи як готову продукцію. Такі суб’єкти господарювання вважаються утворювачами виробничих залишків (ст. 1 Закону України від 20.06.2022 р. № 2320-IX «Про управління відходами», далі – Закон № 2320).

В жовтні 2025 року, а саме 05.10.2025 р., набрав чинності Закон України від 21.08.2025 р. № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577, його огляд див. в «АгроPRO», 2025, № 20, с. 4). Ним було визначено, що платник єдиного податку (далі – ЄП) IV групи має сплачувати податок на прибуток не тільки у разі виплати доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України та при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, а й у випадку коли він отримує (пп. 133.1.1 та п. 133.5 Податкового кодексу України, далі – ПКУ):

№ 20, с. 4). Ним було визначено, що платник єдиного податку (далі – ЄП) IV групи має сплачувати податок на прибуток не тільки у разі виплати доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України та при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, а й у випадку коли він отримує (пп. 133.1.1 та п. 133.5 Податкового кодексу України, далі – ПКУ):

Транспортний податок – один із видів податку на майно. Утримується він з власників нових та дорогих легкових автомобілів. Тож розглянемо порядок його нарахування та сплати.

Сільгосппідприємство у січні 2026 року подало уточнюючий розрахунок (далі – УР) за вересень для включення пропущених митних декларацій до податкового кредиту. В результаті утворилася сума від’ємного значення (ряд. 21). Чи правомірно відображати такий показник у рядку 16.2 декларації з ПДВ за січень?

Сільгосппідприємство – платник податку на прибуток та ПДВ придбало товар у нерезидента. Оформлено вантажну митну декларацію (ВМД), сплачено на митниці ПДВ та мито. Однак під час перевезення внаслідок ДТП частина товару була пошкоджена. На цю подію складено акт страховою компанією. Є експертний висновок Торгово-промислової палати (далі – ТПП) про непридатність товару до використання.

Підприємство «А» – платник єдиного податку (далі – ЄП) III групи продало будівлю підприємству «Б». У цій будівлі є вода, газ, електрика. Договори на всі комунальні послуги формлені на підприємство «А». Відповідно, рахунки на оплату виставляються підприємству «А». Наразі переоформити всі договори на підприємство «Б» не є можливим. Чи може підприємство «А» укласти договір з підприємством «Б» на відшкодування комунальних послуг?

Сільгосппідприємство — платник єдиного податку (далі – ЄП) IV групи для розрахунку податку на 2026 рік отримало нові витяги про нормативну грошову оцінку (далі – НГО) земельних ділянок. Розмір НГО згідно з цими витягами на 15–20 грн менший за той, що був отриманий шляхом множення минулорічної НГО на коефіцієнт 1,08. Який розмір НГО враховувати при розрахунку ЄП IV групи?

Працівник сільгосппідприємства під час виконання службових обов’язків пошкодив службовий автомобіль. Протокол про ДТП не оформлявся. Страховки КАСКО нема. Вартість ремонту, яка склала 40 000 грн, оплатило підприємство.

Багато сільгосппідприємств, які у 2025 році були платниками єдиного податку III або IV груп, з тих чи інших причин з початку 2026 року перейшли на загальну систему оподаткування, тобто на сплату податку на прибуток. Тому далі розглянемо, на що слід звернути увагу при такому переході.

Сільськогосподарське підприємство у минулому році звітувало за спеціальний звітний період (з 01.07.2024 р. по 30.06.2025 р.). З 2026 року воно хоче звітувати за звичайний податковий період. В який строк йому слід подати декларацію за другу половину 2025 року?

Сільгосппідприємство після збору врожаю оцінило та оприбуткувало сільгосппродукцію за справедливою вартістю. Станом на дату балансу (31.12.2025 р.) ринкові ціни на цю продукцію суттєво змінились. Чи потрібно проводити переоцінку сільгосппродукції, яка перебуває на залишках станом на вказану дату? Якщо так – як це документально оформити та відобразити в бухобліку?

Зазвичай під час приймання зерна на складі в покупця його кількість виявляється меншою, ніж та, яка «вийшла» зі складу продавця й зазначена у видаткових документах. Це й не дивно – адже під час перевезення, навантажувально-розвантажувальних робіт частина зерна може бути втрачена. Однак нещодавно до нас звернулося підприємство, у якого ситуація діаметрально протилежна – покупець прийняв зерна більше, ніж відвантажив продавець! Тож сьогодні ми вирішили з’ясувати причини такої ситуації та її наслідки для продавця та покупця.

Сільгосппідприємство – платник єдиного податку III групи здійснює два види діяльності: один за КВЕД 01.11 (Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), другий – за КВЕД 35.30 (Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря). Чи враховуються у зменшення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) всі сплачені підприємством податки, чи їх потрібно розділяти за видами діяльності?

Сільгосппідприємство втратило право бути на єдиному податку (далі – ЄП) IV групи у 2026 році та планує перейти на ЄП III групи або на загальну систему оподаткування. У складі якої звітності та у які строки подати розрахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2025 рік?

Чи враховуються штрафи та пеня, сплачені за порушення податкового законодавства, у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування та чи здійснюється коригування сформованого фінансового результату до оподаткування?

Сільгосппідприємство має намір отримати статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – критично важливі). Для цього намагається завантажити через особистий кабінет в Державному аграрному реєстрі (далі – ДАР) податкову звітність. Проте вона не завантажується. В чому може бути причина? Що робити?

Підприємство зі статусом критично важливого має 6 військовозобов’язаних працівників, 3-и з яких заброньовані. Один з тих, що не має бронювання, незабаром планує звільнитися. Чи вплине звільнення такого працівника на квоту підприємства для бронювання (50% від кількості військовозобов’язаних працівників) і чи потрібно щось робити підприємству в такій ситуації?

Працівник сільгосппідприємства не перебуває на військовому обліку та не має можливості особисто з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП), а також пройти медичний огляд. Чи існує можливість стати на військовий облік дистанційно без відвідування ТЦК та СП та проходження медкомісії?

4 лютого 2026 року набрала чинності постанова КМУ від 28.01.2026 р. № 121, якою внесено зміни до постанови КМУ від 13.03.2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану».