Бібліотека

Однією з причин виникнення конфліктних ситуацій під час проведення мобілізаційних заходів є необізнаність військовозобов’язаних, зокрема тих, що почали отримувати освіту, про порядок та умови надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Сільгосппідприємство отримало від територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) розпорядження щодо оповіщення про виклик призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які у них працюють. Які дії підприємства в такій ситуації? ?

Наказом Мінагрополітики від 12.06.2019 р. № 316 затверджені Норми природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах (далі – Норми № 316, детальний аналіз цих Норм див. в «АгроPRO», 2019, № 19, с. 32 та № 20, с. 17). Нагадаємо, що зерносклади – це підприємства, що надають послуги зі зберігання зернових іншим суб’єктам господарювання.

Не так багато індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) щодо сплати єдиного податку ІV групи (далі – ЄП) та розрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ). Тож ми вирішили проаналізувати висновки цієї ІПК та прокоментувати їх.

Фермерське господарство (ФГ) — платник єдиного податку (ЄП) IV групи планує перейти на III групу ЄП за ставкою 5 %. Який порядок такого переходу та його наслідки для оподаткування, зокрема щодо земельних ділянок, які перебувають у користуванні ФГ?

Реєстрація платником єдиного податку (далі – ЄП) – безстрокова, тобто сама по собі вона не має кінцевого терміну дії й не потребує щорічного «продовження». Але це не означає, що зняти «єдинника» зі спрощеної системи неможливо. Якщо платник ЄП порушує встановлені правила перебування на цій системі оподаткування, але самостійно не переходить на загальну систему оподаткування, то це робить податковий орган. При цьому зазвичай із неприємним «бонусом» у вигляді донарахувань. Тому далі поговоримо, коли податківці можуть анулювати реєстрацію платником ЄП і чи можна цьому запобігти.

Сільгосппідприємство – платник єдиного податку IV групи придбало у ТОВ «Сингента» засоби захисту рослин за акцією «Перевірена технологія-гарантована вигода 2026». Відповідно до умов акції ТОВ «Сингента» передало сільгосппідприємству сертифікати «Окко (Фішка)» номіналом 10 000,00 грн у кількості 8 шт. (на 80 000 грн). Як відобразити таку операцію в бухобліку та які податкові наслідки вона матиме?

Ситуація

Засновник підприємства свого часу передав до додаткового капіталу сільгосппідприємства грошові кошти. Зараз він має намір повернути внесок до додаткового капіталу шляхом отримання земельної ділянки, що належить підприємству на праві власності.

ДЛЯ КОГО АКТУАЛЬНО:

для сільгоспвиробників-резидентів, що експортують:

- зернові культури (1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), 1002 – жито, 1003 – ячмінь, 1004 – овес, 1005 – кукурудза);

- насіння і плоди олійних рослин (1201 – соєві боби, 1205 – насіння ріпаку або кользи, 1206 00 – насіння соняшнику);

- жири та олії тваринного рослинного або мікробного походження (1507 – олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу, 1512 – олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу, 1514 – олії ріпакова (із ріпаку або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу);

- макуху та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані (2306).

Отримання акта податкової перевірки із значними донарахуваннями нерідко викликає у керівників підприємств та власників бізнесу побоювання щодо можливого кримінального переслідування за ухилення від сплати податків.

Фізична особа має намір відмовитися від земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності. Чи можливо це? Який порядок?

Якщо у громадянина України є у власності земельна ділянка, право власності на яку підтверджено так званим «червоним» («помаранчевим») державним актом про право власності на землю, тобто без кадастрового номера, то чи може він продати земельну ділянку? Якщо ні, які додаткові дії потрібно вчинити для можливості безперешкодно продати земельну ділянку покупцю?

На жаль, у справах адміністративного судочинства, тобто де однією зі сторін є органи державної влади та органи місцевого самоврядування (далі – ОМС), часто спостерігається певний відхід від рівності сторін, оскільки в них одна сторона (зрозуміло, яка) завжди сильніша. Така перевага створює «спокусу» ухилитися від належного виконання рішення суду або навіть взагалі стати на шлях його невиконання. Прикладом є органи ДПС, які незважаючи на рішення суду не реєструють податкові накладні, селищні ради, що відмовляють фермерам у викупі земель постійного користування, державні реєстратори, які за наявності законодавчих підстав відмовляються реєструвати право користування земельними ділянками тощо.

Податкове законодавство є складним за своєю природою, оскільки охоплює значний масив питань, важливих як для держави, так і для платників податків. Часто бізнес потребує додаткових роз’яснень для правильного його застосування на практиці. Одним із таких інструментів є індивідуальна податкова консультація (далі – ІПК), за допомогою якої платник може дізнатися позицію органу ДПС щодо конкретної ситуації.

1 вересня для сої почав діяти новий механізм звільнення від сплати вивізного (експортного) мита – програма відкритого експорту сої. Це має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції.

09.09.2026 р. набрала чинності постанова КМУ від 03.09.2026 р. № 1086, якою внесено зміни до Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2019 р. № 104.

Сільгосппідприємство 27.07.2026 р. відвантажило покупцю сільськогосподарську продукцію. 28.07.2026 р. покупець оплатив цю продукцію у більшій сумі. На суму товару та переплати зареєстровано окремі дві податкові накладні (далі – ПН) у липні. Переплату повернено 14.08.2026 р. Коли слід скласти розрахунок коригування (далі – РК) та у якому звітному періоді відобразити його в декларації з ПДВ?

Багато хто з бухгалтерів підприємств надають перевагу тому щоб мати переплату з податків та зборів «про всяк випадок». Проте в умовах недостатності фінансових ресурсів ці кошти на певному етапі можуть украй знадобитися підприємству. Тож за запитом читачів нагадаємо порядок повернення грошових коштів.

Сільгосппідприємство вирощувало кукурудзу на зерно, але через погодні умови зерно не виросло потрібної якості. Тому вирішили не чекати його повного дозрівання, а продати кукурудзу на «зелену масу». Як таку операцію оформити документально, відобразити в бухгалтерському обліку та які податкові наслідки вона матиме?

Сільгосппідприємство уклало з фермерським господарством договір купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля). Ділянки довгий час не використовувались і заросли деревами та чагарниками. Для очищення ділянок підприємство найняло підрядника. Згідно з договором підряду деревина, отримана після очищення ділянок, є власністю сільгосппідприємства, яке планує її продати. Як відобразити в бухобліку такі операції?