Бібліотека

Фізособа – підприємець продав фізичній особі власний трактор, який він використовував у підприємницькій діяльності. Які податки та в який строк він має сплатити?

Сільгосппідприємство отримало виконавчий лист, згідно з яким із суми орендної плати одного із орендодавців (фізособи) має бути здійснено стягнення на рахунок приватного виконавця. Чи потрібно таку виплату оподатковувати і відображати в додатку № 4ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску?

На підставі яких документів можна формувати податковий кредит за відсутності податкових накладних / розрахунків коригувань ? В якому податковому періоді можна відображати такий податковий кредит?

20 жовтня із засобів масової інформації всім стало відомо, що бронювання працівників призупинено. Це, звісно, викликало хвилю тривог, питань, занепокоєнь...

Сільгосппідприємство отримало розпорядження територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) та повістки на працівників, в яких 30.11.2024 р. закінчується термін бронювання. Чи повинне підприємство вручити повістки все ще заброньованим працівникам?

У сільгосппідприємства змінився директор. Вік нового директора – 63 роки. Чи потрібно повідомляти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) про нового директора? Що робити, якщо повідомлення направлено, але в ньому прізвище нового директора зазначено з помилкою?

Як відомо, в зимовий період сільськогосподарських робіт майже немає. В довоєнні часи відмінно працювала схема, за якою працівники звільнялися, ставали на облік у центрі зайнятості, де отримували допомогу по безробіттю, а навесні поверталися на підприємство. Однак у зв’язку з воєнним станом і бронюванням працівників ця схема вже не працює, адже після звільнення працівник втрачає право на бронювання.

З 01.11.2024 р. набрав чинності Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Мінфіну від 07.10.2024 р. № 495. Аналізуємо його норми.

КМУ прийняв постанову від 29.10.2024 р. № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення». Режим експортного забезпечення запроваджується з 01.12.2024 р. і діятиме до закінчення воєнного стану.

Війна вносить свої корективи у всі без винятку сфери суспільного життя. Не оминає вона і земельні орендні відносини. Тож сьогодні поговоримо про дії орендаря у разі, коли орендодавець – фізична особа зник безвісти унаслідок воєнних дій чи потрапив у полон. Розглянемо, як у такій ситуації виплачувати орендну плату за договором оренди, вчиняти дії щодо його пролонгації тощо.

Законодавство країни постійно реагує на зміни, яких зазнає суспільство, економіка, країна в цілому. Як наслідок – воно змінюється. Початок активних бойових дій на всій території країни не став винятком. У зв’язку з цим законодавець мав адаптовувати чинне законодавство до нових, воєнних, реалій. І хоча основні норми щодо спадкування є сталими, проте скориговано строк звернення до нотаріуса для відкриття спадщини, порядок такого звернення тощо. Тому далі проаналізуємо, що потрібно знати спадкоємцям, аби вчасно і правильно оформити спадщину в сучасних умовах.

Розповідаємо: як на практиці здійснюватиметься перереєстрація права оренди з громадянина-засновника ФГ на це господарство як

на юрособу.

Велика частина фермерів декілька десятиріч тому для створення фермерських господарств (далі – ФГ) отримували в оренду земельні ділянки. На той час законодавством була передбачена для них пільгова процедура – без земельного аукціону. Крім того, без наявності землі неможливо створити ФГ. Подальші дії ані фермера (орендаря землі), ані ФГ (створеного на цій землі) не були врегульовані законодавцем. Як наслідок – на сьогодні є велика кількість договорів оренди, де стороною договору є фізична-особа-засновник ФГ, але фактично землю використовує і сплачує орендну плату ФГ.

16.11.2018 р. фізична особа (далі – Відповідач) отримала в оренду за спрощеною процедурою (без торгів) 4 земельні ділянки державної власності з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства». Прокуратура звернулась до суду із позовом про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації прав оренди та повернення земельних ділянок.

Сільгосппідприємство уклало з фізичною особою, яка зареєстрована підприємцем у Польщі, договір на розробку для сільгосппідприємства програмного забезпечення. Які податкові наслідки такої операції?

Інколи сільгосппідприємствам складно самостійно продати ту чи іншу річ (переважно це стосується транспортних засобів, обладнання, інших основних засобів (далі – ОЗ)) і вони звертаються за послугами до комісіонера. Тож сьогодні розглянемо: як оформити продаж через комісіонера, як відобразити цю операцію в бухгалтерському обліку та які податкові наслідки вона матиме.

З 01.08.2024 р. Законом України від 18.06.2024 р. № 3813-IX ст. 3 Податкового кодексу України було доповнено п. 3.3, згідно з яким адміністрування, єдиного внеску крім Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» регулюється ще й ПКУ.

До сільгосппідприємства звернулися родичі військовослужбовця, який перебуває на лікуванні після поранення, з проханням придбати для нього ліки. Сільгосппідприємство придбало ліки відповідно до призначення лікаря та передало їх військовослужбовцеві в лікарню. Цей військовослужбовець не є (не був) працівником сільгосппідприємства та не є родичем працівника підприємства. Чи потрібно утримувати ПДФО та ВЗ з вартості придбаних ліків?

Непоодинокі випадки, коли сільгосппідприємства «позичають» одне одному різні товари чи продукцію (наприклад, добрива, зерно), а також основні засоби (комбайн, трактор тощо). Якими є ПДВ-наслідки таких операцій та як їх відображати в бухобліку – розберемося в консультації.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ «Про охорону праці» роботодавці (юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю) зобов’язані витрачати на охорону праці не менше 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік. Під час дії воєнного стану ця вимога залишилася незмінною.