Бібліотека

Підприємство у декларації з ПДВ за липень 2025 р. заявило бюджетне відшкодування ПДВ. Від податкової надійшло повідомлення про проведення податкової перевірки суми бюджетного відшкодування. Але підприємство вирішило, що до проходження перевірки воно не готове. Чи можна зараз (тобто після призначення перевірки) подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень і змінити напрямок використання від’ємного значення ПДВ з «перерахувати на рахунок в банку» (ряд. 20.2.1) на «включення до податкового кредиту наступних періодів» (ряд. 20.3)? Чи допоможе це уникнути податкової перевірки?

Сільгосппідприємство у червні 2024 р. придбало певні товари у постачальника. Але податкову накладну (далі – ПН) на таке постачання було заблоковано. Постачальник розблокував її лише у червні 2025 року. Сільгосппідприємство включило таку ПН до податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2025 року (тобто коли минуло понад 365 днів з дати оформлення ПН). Податкова наполягає на відображенні цієї ПН у декларації з ПДВ за червень 2025 року шляхом подання уточнюючого розрахунку. Чи правомірні такі вимоги?

У сільгосппідприємства (платник єдиного податку ІІІ групи) під час дії воєнного стану закінчився строк дії дозволу на спеціальне водокористування. Новий дозвіл не отримали. Оскільки дозволу немає, ДПС наполягає на сплаті рентної плати за спеціальне використання води у 5-кратному розмірі. Чи правомірні такі вимоги?

Фермер викупив земельну ділянку з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», надану йому на праві постійного користування. В нього виникли запитання:

ство чи вона має змінити її цільове призначення?

Фермерські господарства (далі – ФГ) однієї з областей отримали повідомлення від своїх профільних асоціацій, що у зв’язку із скасуванням Господарського кодексу вони обов’язково мають перереєструватися на товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ), переукласти договори оренди землі та ін.

Може, за умови отримання дозволу. Детально - у статті.

28 серпня 2025 року введено в дію Закон України від 09.01.2025 р. № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон № 4196), який скасував Господарський кодекс України ...

Доволі поширеною є ситуація, коли фізична особа, як правило, засновник сільгосппідприємства (фермерського господарства, далі – ФГ), має у власності нежитлову нерухомість, яку фактично використовує це підприємство чи ФГ.

У спадкових правовідносинах дотримання строків має ключове значення для забезпечення своєчасного набуття та реалізації спадкоємцем спадкових прав. А для сільгосппідприємств-орендарів земель приватної власності це питання актуальне у зв’язку з тим, що вони постійно мають справу з орендодавцями та їх спадкоємцями, зокрема, допомагають оформлювати права власності та супроводжують конфліктні ситуації тощо. Це вимагає певних знань у сфері спадкового права, необхідності пояснювати орендодавцям їхні права та ін.

Сільгосппідприємство придбало основний засіб (далі – ОЗ) у нерезидента. Одна із деталей цього ОЗ вийшла з ладу. Нерезидент безоплатно, на умовах гарантійної заміни,надіслав нову деталь. Під час розмитнення цієї деталі були сплачені ПДВ і митні платежі. Як відобразити в бухгалтерському обліку цю операцію, а також платежі, сплачені під час розмитнення? Чи включати сплачений ПДВ до податкового кредиту?

Сільгосппідприємство у серпні 2024 р. імпортувало вантажний напівпричіп – основний засіб (далі – ОЗ), який тоді ж і ввело в експлуатацію. При його розмитненні не були сплачені ПДВ та мито через застосування пільги. Однак у серпні 2025 року була проведена податкова перевірка, за результатами якої застосування такої пільги було визнано неправомірним. На підставі ППР підприємству донараховано ПДВ та ввізне мито.

Як відобразити в бухгалтерському обліку такі донарахування?

Чи можна включити сплачену суму ПДВ до податкового кредиту?

Спадщина є доходом з джерелом походження з України (пп. «е» пп. 14.1.54 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Об’єкти спадщини платника податку з метою оподаткування поділяються на об’єкти нерухомості (об’єкти незавершеного будівництва/майбутні об’єкти нерухомості), об’єкти рухомого майна, об’єкти комерційної власності, страхове відшкодування та грошові кошти (п. 174.1 ПКУ). Земельна ділянка є об’єктом нерухомості.

Не за горами кінець року – час підбиття підсумків роботи за рік та виплати дивідендів. Тож сьогодні на прохання читачів нагадаємо: що таке дивіденди, хто та коли повинен їх виплачувати, як їх оподатковувати та відображати в бухобліку

В деяких випадках сільгосппідприємства можуть виплачувати дивіденди своїм засновникам в натуральному вигляді, наприклад, сільгосппродукцією власного виробництва. Розберемось, які податкові наслідки такої операції та як її відобразити в бухгалтерському обліку.

Серед засновників сільгосппідприємства є нерезидент. Які особливості оподаткування при виплаті дивідендів нерезиденту, якшо:

а) нерезидент – фізична особа;

б) нерезидент – юридична особа?

Деякі підприємства перед тим, як розподіляти прибуток на виплату дивідендів, мають спочатку здійснити відрахування, зокрема, в резервний капітал. Тож з’ясуємо, що таке резервний капітал, хто повинен його формувати, чи потрібно сільгосппідприємству частину отриманого прибутку спрямувати на його поповнення, як використовувати кошти з цього капіталу тощо.

Сільгосппідприємство придбало вантажний автомобіль у фінансовий лізинг для здійснення господарської діяльності. Водії під час використання автомобіля інколи порушували правила дорожнього руху (далі – ПДР), за що нараховувались штрафи лізингодавцеві. Лізингоодержувач (сільгосппідприємство) компенсував лізингодавцю такі штрафи згідно виставленим рахунком. Як сільгосппідприємству обліковувати таку операцію? Чи виникатимуть ПДВ-наслідки?

Сільгосппідприємство (фермерське господарство) має на балансі будівлю корівника. Раніше за цю будівлю податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), не платили. У цьому році податкова інспекція вимагає сплатити цей податок (сума більше 120 тис. грн). Чи правомірні вимоги органу ДПС?

Сільгосппідприємство – платник ЄП IV групи протягом 2024-2025 років списувало труби, але фактично вони продовжували зберігатись на території підприємства. Тепер директор вирішив їх продати. Як повернути труби на баланс? Як це вплине на розмір сільгоспчастки?

Як часто має проходити підвищення кваліфікації працівник, відповідальний за ведення військового обліку? Як обирати, де саме проходити таке підвищення? Відповіді на це та інші запитання шукайте у статті.