Репара´ція – повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розпочала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу
Обов’язковою умовою отримання компенсацій за пошкодження, знищення та втрату майна під час воєнної агресії Російської Федерації – репарацій (від лат. reparatio – відновлення) є доведення таких обставин:
- належність пошкодженого/знищеного/втраченого майна постраждалій особі;
- фіксація факту пошкодження, знищення майна;
- зв’язок між заподіянням шкоди та воєнними діями, які тривають на території України з 24 лютого 2022 року;
- розмір та обсяг заподіяної шкоди. Без доведення зазначених обставин, на нашу думку, неможливо говорити про будь-яке відшкодування.
Тому слід проявити пильність і вжити декілька важливих заходів.
ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ НАЛЕЖНОСТІ МАЙНА ПЕВНІЙ ОСОБІ
Право власності на рухоме та нерухоме майно підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності, договорами купівлі-продажу тощо.
Варто зауважити, що більш захищені ті особи, які зареєстрували своє майно у відповідних реєстрах. Так, інформація про право власності на об’єкти нерухомості міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Держреєстр прав), про транспортні засоби – у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів тощо.
Навіть у разі знищення правоустановчих документів на таке майно право власності може бути підтверджено даними вказаних реєстрів. Наприклад, при реєстрації прав на нерухоме майно державний реєстратор сканує в форматі PDF документи, що стали підставою для виникнення відповідного права, та прикріплює їх сканкопії до електронної реєстраційної справи.
Із введенням воєнного стану зважаючи на закриття Держреєстру прав, сьогодні неможливо внести запис щодо такого майна. Тому дуже важливо зберегати правоустановчі документи!
ПОРАДА: якщо певне господарство знаходиться на території, де не ведуться воєнні дії, і у нього втрачені або пошкоджені документи на певну нерухомість, варто не зволікати та отримати їх дублікати. Хоча технічний паспорт на об’єкт нерухомості і не є самостійним правоустановчим документом, він залишається дуже важливим, оскільки дозволяє встановити реальний вигляд певної будови або споруди. Якщо такий документ загублений, доречно звернутися до бюро технічної інвентаризації (комунального або будь-якого приватного) та виготовити нові технічні паспорти. В разі пошкоджень це дозволить чітко встановити попередній стан об’єкта.
Те ж саме стосується сільськогосподарської техніки, транспортних засобів. У господарстві повинні бути в наявності свідоцтва про реєстрацію кожного транспортного засобу, у тому числі сільськогосподарської техніки (трактори, комбайни, причепи, причіпні машини тощо). Стосовно техніки також бажано зберігати документи на її придбання – договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі. Це дозволить уникнути спорів щодо її вартості.
Зауважимо, що відповідно до ст. 96 Закону України від 02.09.1993 р. № 3425-XII «Про нотаріат» державні та приватні нотаріуси можуть приймати на зберігання документи від громадян та підприємств, установ та організацій. Ця норма не мала широкого застосування, однак наразі вона стає дуже актуальною. Справа в тому, що таке зберігання є офіційним, тобто виключає будь-які сумніви та суперечності щодо наявності певних документів. Слід зазначити, що така нотаріальна дія не прив’язана до нотаріального округу за реєстрацією місця знаходження зацікавленої особи. Тому сільськогосподарське підприємство, яке має юридичну адресу, наприклад, у Миколаївській області, може передати документи на зберігання нотаріусу у Закарпатській області (максимально віддалено від зони воєнних дій).
Передача документів здійснюється за описом, який виготовляється у двох примірниках – для нотаріуса та для особи, яка передала їх на зберігання. Цей опис буде офіційним підтвердженням наявнсті у певної особи відповідних документів.
ПОРАДА: бажано щоб нотаріус посвідчив копії документів, які передаються на зберігання. Опис та нотаріально посвідчена копія документа на майно є належними доказами законності їх володіння.
ДОВЕДЕННЯ ФАКТУ ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ
Тут може мати місце одна з двох ситуацій: руйнування, пошкодження або втрата майна відбулися на території, яка контролюється нашою державою, або на території, яка охоплена бойовими діями чи окупована ворогом.
Підконтрольна територія
Поки що процедура підтвердження пошкодження, знищення та втрати майна в результаті воєнної агресії не затверджена. Тому слід керуватися чинними нормами українського законодавства.
ПЕРШИМ КРОКОМ є виявлення та оформлення зазначених фактів. Для цього потрібно провести інвентаризацію відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р.№879 (далі – Положення № 879). З цією метою створюється комісія (п. 7 розд. I Положення № 879). До її складу включаються представники сільгосппідприємства, місцевого самоврядування чи військової адміністрації. Доцільно включити представників громадської організації, членом якої є сільгосппідприємство, працівника Національної поліції тощо. Очолює інвентаризаційну комісію керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
В процесі роботи комісії доцільно зібрати свідчення працівників підприємства чи мешканців села, які б письмово та на відео підтвердили факт знищення майна саме внаслідок збройної агресії. Наприклад, в результаті обстрілів або дій російських окупантів.
За результатами інвентаризації оформлюється Звіряльна відомість результатів інвентаризації (форма № інв-18 або самостійно розроблена форма). Результати інвентаризації комісія оформлює протоколом (п. 1 розд. IV Положення № 879). Виявлені факти пошкодження майна мають бути детально описані. Обов’язково потрібно зробити фото або відео пошкодженого чи знищеного внаслідок збройної агресії майна.
Щодо захоплення представниками ворожої сторони сільськогосподарської техніки зауважимо таке:
Запорізькій та Херсонській областях були непоодинокі ситуації захоплення ворогом сільськогосподарської техніки підприємств з подальшим її транспортуванням до регіонів РФ. Переконливим доказом такого пограбунку є дані GPS-навігатора про рух певної одиниці самоходної техніки (трактора чи комбайна). Зазначену інформацію можна отримати у компанії-дилера, яка продала цю одиницю сільськогосподарському товаровиробнику.
Такі компанії переважно знаходяться на контрольованій Україною території, тому це цілком реально.
Зібравши документи, можна йти далі.
ДРУГИМ КРОКОМ є подання заяви до правозахисних органів (Національної поліції та Прокуратури України) для відкриття кримінального провадження за фактом пошкодження/знищення майна, адже стосовно юридичної чи фізичної особи скоєно кримінальне порушення.
До речі, з метою законодавчого вирішення питання відшкодування шкоди, завданої російськими окупантами, до Верховної Ради України внесений проект Закону України «Про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій». Так, у п. 5 ч. 1 ст. 7 цього проекту Закону передбачається, що для вирішення питання отримання компенсації постраждала особа має подати до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Тому аби мати можливість у майбутньому отримати компенсацію, необхідно подати таку заяву. Вона може бути підготовлена самостійно, але практика сформувалася таким чином, що слідчий допомагає в її оформленні, що є досить позитивним моментом для особи, яка не має юридичної освіти.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПКУ) слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і протягом наступних 24 годин (з моменту внесення таких відомостей) розпочати розслідування та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може відбуватися шляхом повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань є належним підтвердженням факту звернення постраждалої особи про скоєння злочину.
З моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення постраждала особа набуде статусу повноцінного учасника кримінального провадження – потерпілого.
Зауважу, що відповідно до ч. 2–3 ст. 55 КПКУ особа, якій злочином (кримінальним правопорушенням) завдано шкоду може сама звернутися із заявою про нього, а може це зробити інша особа (такими іншими особами можуть бути сусіди, працівники господарства тощо). У цьому випадку постраждалій особі для отримання статусу потерпілого в такому кримінальному провадженні слід окремо звернутися до слідчого із заявою про залучення її до кримінального провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПКУ).
Тож, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань є підтвердженням пошкодження, знищення та втрати майна під час воєнної агресії РФ.
Непідконтрольна територія
Громадяни та підприємства, що розташовані на території, яка тимчасово непідконтрольна Україні, не завжди можуть повною мірою виконати рекомендації, наведені вище.
Щодо інвентаризації, то згідно з п. 8 Положення № 879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території, мають проводити інвентаризацію тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку. Така інвентаризація проводиться станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди (абзац другий п. 8 Положення № 879).
Однак, беручи до уваги необхідність продовжувати вести господарську діяльність, постає питання щодо відновлення (хоча б часткового) пошкодженого рухомого та нерухомого майна. Але є ризик, що таке відновлення може утруднити доказовість пошкодження (знищення та втрату) такого майна.
Тому незважаючи на норму п. 8 Положення № 879 щодо строків проведення інвентаризації, потрібно зафіксувати ці факти. Хоча б сфотографувати та зняти на відео пошкоджене майно. У майбутньому це надасть можливість визначення розміру шкоди через висновок компетентних осіб (судового експерта, оцінювача).
Крім того, підприємства та фізичні особи, що перебувають на тимчасово непідконтрольній території, позбавлені можливості самостійно звернутися до Національної поліції України з повідомленням про злочин щодо пошкодження/знищення їх майна ворогом.
Однак відповідно до ч. 1 ст. 60 КПКУ повідомляти органи Національної поліції України чи Прокуратури про факти пошкодження, знищення та втрати майна може будь-який громадянин, якому про це стало відомо. В багатьох випадках у тих, хто потрапив в окупацію, є родичі, друзі, ділові партнери, які знаходяться на контрольованій Україною території. Тож вони можуть повідомити про вчинення злочинів.
Як зробити це на практиці?
Особисто я спілкуюсь із значною кількістю аграріїв, що залишилися на тимчасово окупованій території, консультував, надавав їм правову допомогу як адвокат. За допомогою електронної пошти, Viber, Telegram та ін. можна вести листування та розмови, проводити відеоконференції, пересилати фотографії (об’єктів, людей, документів), відеоролики тощо.
Тож аграрії можуть переслати документи, що підтверджують право власності на пошкоджений об’єкт, фото та відео цього об’єкта, а також опис характеру пошкоджень та інформацію про потенційних свідків для кримінального провадження.
Отримавши таку інформацію від друга, родича або як я – від клієнта (як особа, якій стало відомо про подію злочину) ми можимо звернутися до органу Національної поліції чи Прокуратури України за нашим фактичним місцем знаходження із заявою.
До цієї заяви додається надана інформація, яка буде долучена до матеріалів кримінального провадження. Таке право передбачено п. 2 ч. 2 ст. 60 КПКУ.
Заява повинна бути прийнята та зареєстрована тим органом Нацполіції, який її отримав. В подальшому вже ним вона буде передаватися до належного органу досудового розслідування (слідчого).
Після подання заяви заявнику варто скористатися своїм правом (згідно з п. 1 ч. 2 ст. 60 КПКУ) та отримати від органу Нацполіції України, який прийняв таку заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію – наприклад, довідку.
Рекомендую вчиняти такі дії без широкого розголосу, адже невідомо, як окупанти відреагують на інформацію про порушення кримінальної справи.
ВСТАНОВЛЕННЯ РОЗМІРУ ТА ОБСЯГУ ЗАПОДІЯНОЇ ШКОДИ
Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 р. № 326. Відповідно до цього Порядку профільні міністерства та центральні органи виконавчої влади протягом 6 місяців мають розробити методики розрахунку шкоди та збитків за галузями економіки. Їх поки що немає.
Але все одно доцільно мати оцінку втрат, проведену незалежним експертом або судовим експертом щодо обсягу та розміру шкоди, заподіяної внаслідок руйнації чи пошкодження певного майна
В особи, яка складає такий висновок, повинно бути чинне свідоцтво, яке дозволяє проводити певні експертні дослідження (наприклад, будівельно-технічну чи товарознавчу експертизу).
Якщо судового експерта знайти неможливо, може підійти звіт оцінювача про вартість витрат на відновлення конкретного майна.
На мій погляд краще отримати висновок судового експерта, оскільки Цивільний та Господарський процесуальні кодекси України прирівнюють його до належного висновку судової експертизи. В разі судового спору сторона вправі разом з позовом подати його на підтвердження своїх позовних вимог. У будь-якому випадку наявність такого висновку значно підсилює позиції постраждалої особи.
Дуже важливо отримати його до проведення будь-яких відновлювальних робіт, бо вони суттєво ускладнюють можливість встановлення стану об’єкта після його пошкодження.
Якщо виникає ситуація, коли постраждала особа вирішила самостійно власним коштом відновити своє майно, що зумовлено необхідністю якнайшвидше повернутися до його використання за призначенням, то доцільно замовити проведення експертного дослідження та отримання висновку судового експерта про обсяг та розмір шкоди, заподіяної майну, а потім вже проводити відновлювальні роботи.
Відновлювальні роботи повинні бути замовлені офіційно у особи, яка має право їх виконувати. При цьому виконавцем мають бути належним чином складені дефектний акт, кошторис робіт та витрат з відновлення. Обов’язково – акт виконаних робіт з детальним зазначенням всього їхнього обсягу.
У ситуації, коли це неможливо (внаслідок воєнних дій або окупації) бажано принаймні ретельно фотографувати пошкоджене майно – для доведення факту пошкодження. А в разі відновлення – мати хоча б документальні підтвердження витрат на необхідні матеріали.
Олександр Норочевський, адвокат, радник із земельних питань ГС «Аграрний союз України»