У виборі препарату для протруювання насіння озимої пшениці вирішальне значення має ідентифікація виду сажки і фузаріозу, а не ураження альтернаріозом, пліснявінням насіння, які контролюються будь-якими препаратами для захисту насіння і не становлять реальної загрози для проростків і сходів.

Про це розповів доктор біологічних наук Сергій Хаблак.

Зокрема, фахівець не рекомендує використовувати стимулятори росту, якщо на насінні уражене фузаріозом і твердою сажкою, оскільки стимулятори стимулюватимуть ріст і розвиток патогенів.

Методи ідентифікації патогенів на насінні:

• Біологічний метод (пророщування насіння) для виявлення зовнішньої та внутрішньої зараженості насіння хворобами. Зараженість насіння визначають при пророщуванні їх у вологій камері (у чашках Петрі на зволоженому фільтрувальному папері), на живильних середовищах, прожареному піску або в рулонах фільтрувального паперу.

Таким методом можна визначити наявність і кількість патогенів/сапрофітів як: мукор (тільки зовнішня інфекція), різопус (тільки зовнішня інфекція), бактерії (в основному внутрішня інфекція, але їх фітопатогенність необхідно доводити окремими дослідженнями (ПЛР), фузарії (зовнішня та внутрішня інфекція), пеніцил (тільки зовнішня інфекція), аспергіл (тільки зовнішня інфекція), альтернарія (зовнішня та внутрішня інфекція), кладоспорій (тільки зовнішня інфекція), гельмінтоспорій/біполярис (зовнішня та внутрішня інфекція).

Однак цей метод не працює для таких патогенів, як тверда сажка, летюча сажка, ризоктоніоз, церкоспорельоз, офіобольоз, гібелліноз, пітіоз.

• Метод центрифугування застосовують для якісного та кількісного визначення спор твердої сажки — Tilletia caries, Tilletia levis, також карликової сажки Tilletia contraversa на поверхні насіння пшениці.

«Для стимуляції утворення конідієносців та конідій з метою ідентифікації патогенів деяких грибів, наприклад Drechslera graminea (смугаста плямистість), Dr. teres (сітчаста плямистість), Fusarium nivale (снігова пліснява) та ін., необхідно 12 год. чергування світла і темряви при пророщуванні насіння чашках Петрі або скляних склянках з фільтрувальним папером (освітлення 750 ... 1250 люкс)», — додав Сергій Хаблак.

• Пророщування насіння у вологій камері для визначення зараженості насіння пшениці та жита септоріозом.

Насіння розкладають у чашки Петрі без дезінфекції. Інкубація 14 діб при +10 °С у темряві. Ознаки інфекції: окремі коричневі плями на колеоптилі, колеоптилі при цьому часто коротшають, на паростках з'являються дрібні чорні горбки, пояснив фахівець. Іноді відзначається скручування проростків.

Джерело