Упп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік випадків, коли платники податків звільняються від відповідальності на період воєнного стану. А саме, штрафи не застосовуються, якщо платник не може виконати свій податковий обов'язок щодо:
• реєстрації податкових накладних;
• дотримання термінів сплати податків та зборів;
• подання звітності.
Як бачимо, звільнення від штрафів за порушення валютного законодавства на період воєнного стану нормами ПКУ не передбачено.
Правові засади здійснення валютних операцій та відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Наразі єдина «воєнна» зміна, яка була внесена до Закону № 2473 (ст. 16), передбачає звільнення від пені тих імпортерів, які перерахували нерезиденту аванси під поставку товарів, що походять з РФ відповідно до постанови КМУ від 09.04.2022 р. № 426, адже нерезидент не може їх поставити через заборону на їх увезення.
Крім того, нагадаємо, що з 05.04.2022 р. граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями становлять 120 днів (постанова Нацбанку від 24.02.2022 р. № 18). До введення воєнного стану вони становили 365 днів.
Таким чином, порушення сільгосппідприємством (резидентом) строків ЗЕД-розрахунків (120 днів) тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473):
➙ у національній валюті – якщо розрахунки за ЗЕД-договором (контрактом) передбачені у національній валюті;
➙ в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості – якщо розрахунки за ЗЕД-договором (контрактом) передбачені у іноземній валюті.
При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Олена Жураківська, редактор