Реклама

Реклама

Партнери

Партнери

ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ СТРОКІВ ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ?

Сільгосппідприємство не має фінансових ресурсів. В результаті воно порушує строки виплати заробітної плати. Яка відповідальність може чекати на сільгосппідприємство?

Штрафна фінансова санкція за порушення встановлених строків виплати працівникам заробітної плати застосовується у разі коли зарплата затримана більш як за один місяць (ст. 265 Кодексу законів про працю). Штрафна санкція стягується у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на момент виявлення порушення органом Держпраці. Якщо МЗП становить 6 700 грн, то штраф становитиме 20 100 грн.

Проте під час дії воєнного стану роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок (ч. 3 ст. 10 Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон № 2136):

ведення бойових дій або

дії інших обставин непереборної сили.

Вважаємо, що підприємства, які знаходяться на територіях, включених до розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 р. № 309, мають підстави доводити, що затримання виплати зарплати пов’язане з веденням бойових дій.

Хоча інші сільгосппідприємства також мають можливість посилатися на цю підставу (ведення бойових дій). Проте вони повинні надавати докази зв’язку між бойовими діями та несвоєчасною виплатою зарплати (наприклад, контрагент, якому були перераховані грошові кошти за продукцію, втратив активи (виробничі потужності), на яких така продукція вироблялася, через ракетні обстріли тощо).

Перелік обставин непереборної сили наведений у ч. 2 ст. 141 Закону України від 02.12.1997 р. № 671/ 97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671) та п. 3.1 Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5).

До них крім війни належать, зокрема, блокада, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, збурення, акти тероризму, диверсії, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо.

У разі наявності інших обставин непереборної сили сільгосппідприємство має довести наявність цих обставин. На цьому наголошує Верховний Суд (ухвала ВС від 18.05.2022 р. у справі № 802/592/17-а). Тобто сам факт запровадження воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від негативних наслідків невиконання конкретного зобов’язання. Для цього потрібно довести, що неможливість його виконання пов’язана саме зі збройним конфліктом. Підтвердженням такого зв’язку є сертифікат ТПП, який відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону № 671 видається під кожне зобов’язання. При видачі сертифіката ТПП досліджує обставини – особливості виконання угоди, реальний майновий стан виконавця та можливість своєчасної виплати зарплати.

Вважаємо, що у сертифікаті мають бути зазначені періоди, за які було допущено порушення терміну виплати заробітної плати, або сертифікати мають бути видані за кожним таким фактом.

Нагадаємо, що звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати (ч. 4 ст. 10 Закону № 2136).

Ельвіра Ткачова, головний редактор