Працівник, призваний на військову службу, згідно з графіком відпусток мав піти у відпустку у квітні. Чи потрібно надавати йому щорічну основну відпустку та виплачувати відпускні?

Ні, не потрібно.

Право на відпустку мають працівники, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду діяльності та галузевої приналежності, а також громадяни, які працюють за трудовим договором у фізособи (ч. 1 ст. 2 Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки», далі – Закон № 504).

Працівники, які призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу – військовослужбовці. Такі працівники увільнені від виконання трудових обов’язків (або увільнені від роботи) і за ними зберігаються місця роботи, посади та середній заробіток на підприємстві.

Таким чином, працівника, який призваний на військову службу, не можна відправити у відпустку та, відповідно, йому не потрібно нараховувати відпускні.

Зауважимо, що станом на 07.04.2022 р. час, коли працівник знаходився у лавах ВСУ (тобто фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата), входить до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 504). Отже, після демобілізації працівник має право на підприємстві, де він працював на час призову, на щорічну відпустку за весь період військової служби.

Зоя Васильова, експерт з трудових відносин