В результаті бойових дій активи підприємства знищені. Сільгосппідприємство поки не планує проводити господарську діяльність. Чи має воно право звільнити працівників?

З 19 липня 2022 року ч. 1 ст. 41 КЗпП доповнена п. 6, згідно з яким роботодавець за своєю ініціативою може звільнити працівника у разі неможливості забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна внаслідок бойових дій.

Звільнення працівника за цією підставою можливе:

➙ без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (абзац 11 ст. 431 );

➙ у разі виплати вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП);

➙ у разі попередження працівника не пізніше ніж за 10 календарних днів до звільнення (ч. 4 ст. 492 КЗпП).

Якщо за цією підставою звільнення працівників є масовим, то роботодавець за 10 календарних днів до його проведення має повідомити Державну службу зайнятості та протягом 5 календарних днів провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання чи зведення до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків (остання частина ст. 492 КЗпП).

Масовим звільненням є (ст. 48 Закону України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення»):

➙ при чисельності від 20 до 100 осіб звільнення 10 і більше працівників;

➙ при чисельності від 101 до 300 осіб – 10% і більше працівників;

➙ при чисельності від 301 до 1000 осіб – 30 і більше працівників;

➙ при чисельності від 1001 і більше осіб – 3% і більше працівників.

Нагадаємо, що в день звільнення роботодавець крім копії наказу (розпорядження) про звільнення зобов’язаний видати працівникові письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні. У цьому повідомленні має бути зазначено окремо кожен вид виплат – основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору (ч. 1 ст. 116 КЗпП).

Як і раніше, роботодавець зобов’язаний провести з працівником розрахунок та за його вимогою внести належні записи про звільнення до трудової книжки (ч. 1 ст. 47 КЗпП).

Роботодавець, який звільнив працівників через неможливість забезпечення їх роботою у зв’язку із знищенням внаслідок бойових дій (відсутністю) виробничих потужностей (організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна), зобов’язаний прийняти їх на роботу протягом одного року з моменту відновлення діяльності, якщо він проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (ч. 1 ст. 421 КЗпП).

Ельвіра Ткачова, головний редактор