В умовах війни багато сільгосппідприємств у 2022 році зазнали збитків. Для підприємств, що розташовані на територіях, де не було бойових дій, збитки виникли через низькі ціни на сільгосппродукцію та високі ціни на пальне, добрива та інші товари, які використовуються у сільгоспвиробництві.

Підприємства, що розташовані на деокупованих територіях, через втрати активів взагалі зазнали колосальної шкоди, адже незібрані озимі посіви, вкрадені та знищені основні засоби та інші активи мають бути списані на збитки (за результатами інвентаризації).

Отже, за наслідками 2022 року у таких підприємств будуть мільйонні втрати. Крім того, у них, як правило, за наслідками 2022 року відсутня частка сільськогосподарського виробництва у розмірі 75% та існує податковий борг.

У такій ситуації постає питання доцільності застосування спрощеної системи оподаткування ІV групи. Адже «єдинники» ІV групи мають платити єдиний податок незалежно від результатів господарської діяльності та фінансових можливостей. А оскільки у 2023 році нормативно-грошова оцінка земельних ділянок суттєво збільшиться за рахунок коефіцієнта споживчих цін, єдиний податок, який потрібно сплачувати у поточному році, буде значно більший, ніж у попередніх роках. Нагадаємо, що протягом шести років (з 2017 до 2022 року) для цілей оподаткування індекс споживчих цін застосовувався у розмірі 100% (1,0), тобто база оподаткування не змінювалася. У 2023 році база оподаткування буде збільшена.

Отже, є усі підстави замислитися над тим, яка система оподаткування найбільш оптимальна в нових умовах.

Щоб допомогти сільгосппідприємствам розібратися в перевагах кожної із систем, наведемо їх відмінності у таблиці, яку можна знайти в "АгроPRO" №1-2023 (стор. 30).

Ельвіра Ткачова, головний редактор