Агресивна війна, розв’язана рф проти нашої держави, завдала і продовжує завдавати величезних збитків. Станом на 1 серпня загальна сума прямих задокументованих збитків за даними Київської школи економіки становить 108,3 млрд $, або 2,9 трлн ₴. Серед інших видів матеріальних втрат найбільш вартісними є знищення чи пошкодження нерухомого майна.

20.03.2022 р. постановою КМУ № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф. В цьому Порядку визначено перелік з 17 видів втрат, до яких серед іншого входять економічні втрати підприємств. Зокрема, втрати внаслідок знищення та пошкодження майна, упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Тому важливо належним чином зафіксувати знищення або пошкодження майна, аби в подальшому мати змогу довести причинно-наслідковий зв’язок між агресією рф та руйнуваннями і вимагати відшкодування. Далі наведемо приблизний алгоритм дій власника або управителя пошкодженого майна (також про перспективи отримання репарацій від агресора та фіксування пошкоджень читайте в «АгроPRO», 2022, № 7-8, с. 18, с. 22, ред.). Звісно, зазначені дії необхідно вчиняти лише за умови, що вони не наражатимуть на небезпеку, і стосовно того майна, яке знаходиться на контрольованій Україною території.

➊ Забезпечити безпечне відвідування об’єкта нерухомості. Для цього звернутися до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) щодо перевірки безпечності відвідування об’єкта, зокрема наявності мін, снарядів, що не розірвались тощо.

➋ Отримати акт від працівників ДСНС про проведення ними огляду об’єкта нерухомості та підтвердження факту, наприклад, розмінування. Важливо, щоб в акті також було визначено, внаслідок чого настало руйнування майна: влучання ракети, артилерійського обстрілу тощо. Без дозволу ДСНС доступ на територію зруйнованих об’єктів заборонений.

➌ Здійснити самостійний огляд об’єкта нерухомого майна для визначення ступеня його пошкодження. Зробити фото- та відеофіксацію спричинених наслідків, а також за можливості знайти свідків та задокументувати їхні показання.

➍ Залучити спеціалістів, що мають відповідну кваліфікацію. Зокрема, огляд об’єкта нерухомості можуть провести такі спеціалісти:

➥ інженер-проектувальник із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;

➥ експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «експертиза проектної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;

➥ інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія».

Інформація про виконавців, які можуть залучатися до проведення обстеження об’єктів із відповідним класом наслідків (відповідальності), міститься в Реєстрі будівельної діяльності, що є компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. При залученні таких фахівців доцільно оформлювати цивільно-правові договори.

➎ За результатами обстеження пошкоджених об’єктів фахівці мають скласти звіт, який містить:

➥ висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації);

➥ в разі потреби – відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Примірний склад звіту визначений Методикою обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.04.2022 р. № 65. Зазначений звіт є підставою для прийняття власником об’єкта рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

➏ Одночасно з роботою вищевказаних фахівців потрібно провести інвентаризацію майна та інвентаризацію документів, що підтверджують права власника на майно. Інвентаризація проводиться в порядку, визначеному Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879. За загальним порядком керівник підприємства призначає інвентаризаційну комісію, яка проводить фактичний огляд активів. За результатами перевірки складається протокол із зазначенням причини знищення активів. До протоколу можна додати фотографії знищеного майна, показання свідків про причини знищення майна тощо. За необхідності слід відновити документи на майно, що були втрачені (відповідні договори купівлі-продажу, картки обліку основних засобів тощо).

➐ Звернутися до поліції зателефонувавши 102. Зауважимо, що за мирних часів звернення до поліції має бути першим кроком. Проте під час війни на практиці у поліції не вистачає ресурсів (як матеріальних, так і людських) для того, аби вчасно обробити всі такі виклики. Тому власникам зруйнованої/пошкодженої нерухомості доцільно зібрати всі вищеперелічені документи (звіти експертів, фотодокази, показання свідків тощо) і звернутись безпосередньо до відділку із заявою про вчинення злочину та отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (якщо щодо такої події вже не порушено кримінальне провадження).

➑ Оцінити розмір завданих збитків із залученням експертів, забезпечити складання відповідного звіту. Постановою КМУ № 326 від 20.03.2022 р. передбачено, що методика обчислення розміру завданих збитків буде затверджуватися відповідними профільними міністерствами (наразі не затверджено). На сьогодні затверджено лише Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану (наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022 р. № 167) (докладніше про Методику див. «АгроPRO», 2022, № 7-8, ред.).

➒ Подати заяву на компенсацію до військової адміністрації (на період воєнного стану) або до обласних, Київської міської державних адміністрацій (в мирний час). Станом на сьогодні відсутній порядок, який би регулював процедуру подання документів для компенсації збитків та визначення їх розміру і порядку відшкодування. Тому цей крок можна буде здійснити після прийняття відповідних змін до законодавства. Наведені рекомендації допоможуть зафіксувати спричинені збитки, встановити причинно-наслідковий зв’язок, що збитки завдані внаслідок збройної агресії рф, та в подальшому притягти її до відповідальності за скоєні злочини.

Яна Михайлюк, радник, адвокат TOTUM LF