Реклама

Реклама

Партнери

Партнери

БОРЖНИК ПОМЕР ЯК ПІДПРИЄМСТВУ ПОВЕРНУТИ СВОЇ КОШТИ

Для сільгосппідприємств найбільш типовими боржниками є фізичні особи, які отримали від сільгосппідприємства поворотну фінансову допомогу.

Доволі часто це значні суми, проте у разі смерті фізичної особи – боржника сільгосппідприємство може дуже легко їх втратити, бо не буде кому їх повертати. Тому виникає питання: хто повертатиме борги померлого?

ПОГАШЕННЯ БОРГУ СПАДКОЄМЦЯМИ

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) борги померлого переходять до його спадкоємців, але в межах вартості майна, отриманого в спадщину. Якщо спадкоємців декілька, то борг розподіляється між спадкоємцями пропорційно їхній частці у спадщині.

Спадкоємці зобов’язані повідомити кредиторів спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (ч. 1 ст. 1281 ЦКУ).

Зауважу, що коли через борг нерухоме майно знаходиться в заставі (а це типове для банківських установ), то спадкоємці дізнаються про зобов’язання та кредитора спадкодавця при отриманні свідоцтва про право на спадщину. Адже успадковане майно буде обтяжене заставою, а зміна власника нерухомості в порядку спадкування не є підставою для її припинення. В інших випадках спадкоємці, навіть добросовісні, можуть не знати про борги та про кредиторів спадкодавця.

Однак сільгосппідприємства як кредитори мають ураховувати, що пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, вони можуть не пізніше шести місяців з дня одержання таким спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна (ч. 2 ст. 1281 ЦКУ).

При цьому немає значення, чи настав термін погашення боргу. Кредитор має право заявити свої вимоги навіть до настання виконання зобов’язання зі сторони боржника.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, то він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1281 ЦКУ). Проте у такому разі це потрібно доводити суду.

На практиці доволі складно апелювати до категорій «не знав та не міг дізнатися». Справа в тому, що принципи розумності та добросовісності (загальні засади цивільного законодавства, закріплені у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦКУ) передбачають наявність здорової цікавості у кредитора щодо боржника. Тож сільгосппідприємству як кредитору буде вкрай складно довести, що воно не знало, що його боржник помер, наприклад, три роки тому.

Наслідком пропуску цих строків є позбавлення права вимагати повернення боргу від спадкоємців боржника (ч. 4 ст. 1281 ЦКУ).

ПРОБЛЕМА

Як випливає з попереднього розділу основною проблемою для сільгосппідприємства – кредитора може бути відсутність своєчасної інформації про дату відкриття спадщини.

Спадкоємці через необізнаність або навмисно можуть не повідомити кредитора про прийняття спадщини. При цьому сільгосппідприємству у подальшому у разі виникнення спору доволі непросто буде довести їх обізнаність про борги спадкодавця та про кредиторів.

Однак у разі якщо спадкоємець відкриє спадкову справу у нотаріуса, то сільгосппідприємство -кредитор, звернувшись до нотаріуса може дізнатися про дату відкриття спадщини.

Ситуація ускладняється в разі постійного проживання спадкодавця із спадкоємцем. Адже на момент смерті першого останній взагалі не зобов’язаний звертатися до нотаріуса протягом 6 місяців із заявою про прийняття спадщини. Тобто він набуває статусу спадкоємця автоматично і може звернутися до нотаріуса вже для оформлення на себе спадкового майна. А це можна зробити протягом будь-якого часу.

В результаті сільгосппідприємство-кредитор не має інформації про дату відкриття спадщини і може пропустити вищевказаний 6-місячний строк, а отже, і можливість повернути свої кошти.

Тож кредиторам не варто орієнтуватися на спадкоємців боржника, оскільки їхні дії можуть призвести до втрати можливості стягнення боргу померлого боржника.

Далі у статті: ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ КРЕДИТОРУ, НЕТИПОВІ ВИПАДКИ

Олександр Норочевський, адвокат, радник із земельних питань ГС «Аграрний союз України»