НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

У 2023 році порядок бронювання працівників було суттєво допрацьовано та змінено законодавцем. Тому коротко нагадаємо, які нормативні акти на сьогодні регулюють це питання:

Закон України від 21.10.1993 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543);

• Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 (далі – Порядок бронювання), який набрав чинності 31 січня 2023 року (детально див. «АгроPRO», 2023, № 3, с. 4 – ред.);
• Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 (далі – Порядок та критерії № 76), який також набрав чинності 31 січня 2023 року;
• Критерії з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.02.2023 р. № 223 (далі – Критерії № 223), які набрали чинності 24 лютого 2023 року (див. на с. 12 цього номера – ред.)

ПІДСТАВИ ДЛЯ БРОНЮВАННЯ

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють (ст. 25 Закону № 3543):

➊ в органах державної влади;

➋ на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

➌ на підприємствах, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

➍ на підприємствах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – критично важливі підприємства).

Отже, законодавцем визначено чотири самостійні категорії підприємств, які можуть бронювати працівників. Стосовно сільгосппідприємств це три категорії.

Зауважимо, що для бронювання працівників сільгосппідприємству достатньо належати лише до однієї з категорій. Наприклад, якщо воно має мобілізаційне завдання, то для бронювання працівників такому сільгосппідприємству не потрібно бути визнаним критично важливим.

А якщо сільгосппідприємство належить відразу до трьох категорій, тобто має мобілізаційне завдання, здійснює виробництво товарів для ЗСУ та може бути визнаним критично важливим, то воно має обрати одну з цих підстав для бронювання працівників.

Про процедуру бронювання працівників сільгосппідприємствами, які мають мобілізаційні завдання, ми писали в «АгроPRO», 2023, № 4, с. 40 – ред. А в цій статті проаналізуємо інші дві підстави.

КРИТИЧНО ВАЖЛИВІ ПІДПРИЄМСТВА

КРИТЕРІЇ

До однієї з категорій підприємств, які мають право бронювати працівників, належать підприємства, що є критично важливими для функціонування економіки.

Пунктом 2 Порядку та критеріїв № 76 передбачено сім критеріїв, відповідність трьом з яких є підставою для визнання підприємства критично важливим в період дії воєнного стану (докладніше сім критеріїв ми аналізували в «АгроPRO», 2023, № 3, с. 6 – ред.).

Для сільгосппідприємств, які належать до середнього та малого агробізнесу, актуальними (та можливими до виконання) фактично є лише три:

➊ підприємство має важливе значення для галузі національної економіки (сільського господарства) чи задоволення потреб територіальної громади (далі – важливе значення для сільського господарства або територіальної громади);

➋ відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості або витягом з інформаційної системи органів ДПС, засвідченим керівником підприємства;

➌ розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством.

Тож якщо сільгосппідприємство одночасно відповідає цим трьом критеріям, то воно може бронювати працівників. Проаналізуємо їх докладніше.

ПІДПРИЄМСТВО МАЄ ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА АБО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

ВІДСУТНІСТЬ ЗАБОРГОВАНОСТІ ІЗ СПЛАТИ ЄСВ

РОЗМІР СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

ПРОЦЕДУРА БРОНЮВАННЯ

ПІДПРИЄМСТВА, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ВИРОБНИЦТВО ТОВАРІВ (РОБІТ, ПОСЛУГ), НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ЗСУ

Як зазначено вище, бронюванню підлягають, зокрема, працівники підприємств, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань (п. 7 Порядку бронювання).

До відома! Окрім ЗСУ, такими формуваннями є підрозділи Національної гвардії, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України тощо.

Вказаними підприємствами можуть бути навіть зовсім невеликі сільськогосподарські підприємства. Наприклад, невелике фермерське господарство має власну пекарню та постачає хліб до місцевої військової частини.

Важливо! Таке господарство повинне мати укладений в письмовій формі і діючий договір постачання з цією військовою частиною.

Позадоговірні поставки – без договору, за видатковими накладними тощо, не дадуть можливості мати статус постійного постачальника.

Для бронювання працівників такі сільгосппідприємства мають подати до Міноборони (п. 7 Порядку бронювання):

• список згідно з додатком 1 до Порядку бронювання в паперовій та/або електронній формі;
• обґрунтування (текстовий файл), в якому зазначається:

• найменування товарів, робіт і послуг, які надаються сільгосппідприємством для забезпечення потреб ЗСУ відповідно до укладеного державного контракту (договору) з військовою частиною ЗСУ, інших військових формувань, із зазначенням дати і номера такого контракту;

• інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у Списку, їх військово-обліковим документам;

• довідку про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку бронювання.

Міноборони проводить перевірку:

• повноти заповнення Списку;

• наявності наданого обґрунтування;

• дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Після перевірки Міноборони подає Список на погодження Генеральному штабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

На підставі погоджених Генштабом ЗСУ списків Мінекономіки приймає рішення про бронювання. Так само, як і за іншими підставами для бронювання:

• військовозобов’язані керівники зазначених підприємств та їх заступники підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;

• кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання Списку.

У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати цей показник.

Олександр Норочевський, адвокат, радник з юридичних питань Спілки аграріїв Київщини