Постачальник не зареєстрував податкову накладну (далі – ПН) за першою подією, яка відбулася 02.06.2023 р. Потім виявилось, що «старий» бухгалтер звільнився, склав повноваження і анулював свої електронні ключі. Новий бухгалтер став до роботи з 26.06.2023 р. і може зареєструвати ПН лише починаючи з цієї дати (за його словами, програма технічно не дає йому можливості оформити ПН раніше). Як бути сільгосппідприємству – покупцю? Чи можна відобразити податковий кредит за ПН, яка оформлена «не тією» датою?

Незалежно від того, коли звільнився «старий» бухгалтер і з’явився новий, підприємство має оформлювати ПН в порядку, передбаченому нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, ПН має бути оформлена датою виникнення податкових зобов’язань (п. 201.1 ПКУ). А податкові зобов’язання виникають на дату першої з подій (п. 187.1 ПКУ):

➤ або отримання передоплати за товари (роботи, послуги), які будуть постачатися;

➤ або поставки товарів (надання послуг, виконання робіт).

Не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені ПН, зареєстрованими в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ).

Звісно, можна на свій ризик включити до податкового кредиту ПН, яка оформлена «не тією» датою, сподіваючись, що податківці цього не помітять.

Але! ПН, оформлена неправильною датою, може бути визнана під час перевірки недійсною. Адже така ПН не відповідає даті виникнення податкових зобов’язань продавця, а тому не дає права покупцю на податковий кредит. Якщо орган ДПС виявить цей факт, то у сільгосппідприємства буде зменшено податковий кредит і на відповідну суму збільшено податкове зобов’язання у відповідному податковому періоді. А це означатиме, що підприємству доведеться ще й сплатити штраф за заниження податкового зобов’язання.

Тому у цій ситуації слід наполегливо вимагати від постачальника оформлення ПН саме датою першої події (02.06.2023 р.). А проблеми з наявністю технічної можливості це зробити не мають стосуватися покупця. Тим більше що технічні можливості програмного забезпечення дозволяють формувати ПН за минулі періоди.

Якщо ж постачальник відмовляється правильно оформити ПН (і зміна бухгалтера не може бути для цього аргументом), на нього можна подати скаргу (заяву) до органу ДПС.

Нагадаємо, що Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування наведена в додатку 7 до Податкової декларації з ПДВ, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21. Тобто при складанні чергової ПДВ-декларації в ній достатньо заповнити додаток 7.

Зверніть увагу! Подання додатка 7 до декларації з ПДВ не дає права на включення неправильної ПН до податкового кредиту. Податковий кредит у будь-якому випадку формується лише на підставі правильно оформленої ПН, яка зареєстрована в ЄРПН.

Вищевказана заява (скарга) буде підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця (пп. 78.1.9 ПКУ).

Олена Жураківська, редактор