Сільгосппідприємства досить часто мають потребу в додаткових коштах чи іншому майні для провадження господарської діяльності. Одним із варіантів задоволення такої потреби є внесення коштів чи іншого майна до складу додаткового капіталу. Розглянемо пов’язані з цим особливості.

ЩО ТАКЕ ДОДАТКОВИЙ КАПІТАЛ

Впрактиці господарської діяльності суб’єктів господарювання можна виділити два аспекти поняття додаткового капіталу:

➊ правовий;

➋ бухгалтерський.

ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

У законодавчих та нормативних актах відсутнє визначення поняття додаткового капіталу.

Фактично лише у ч. 5 ст. 16 Закону України від 27.07.2022 р. № 2465-IX «Про акціонерні товариства» йдеться про те, що акціонерні товариства можуть створювати інші додаткові та спеціальні фонди. Акціонери товариства можуть робити додаткові внески до додаткового капіталу та спеціальних фондів товариства без зміни кількості належних їм акцій та їх номінальної вартості.

Статтею 18 Закону України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275) встановлена процедура здійснення так званих додаткових вкладів, які збільшують статутний капітал. Тож ці вклади не є внесками в додатковий капітал, про який ми ведемо мову. Окремо про додатковий капітал в цьому Законі нічого не сказано.

Проте ТОВ не заборонено статутом чи рішенням загальних зборів учасників формувати додаткові джерела фінансування, у тому числі за рахунок створення додаткового капіталу. Такий висновок випливає з норм ч. 6 ст. 11, п. 15 ч. 2, ч. 3 ст. 30 Закону № 2275, які передбачають, що статут ТОВ може містити інші відомості, що не суперечать закону, та загальні збори учасників ТОВ можуть прийняти рішення щодо формування додаткового капіталу.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України від 19.06.2003 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначається, зокрема, порядок формування майна (складеного капіталу).

Отже, сільгосппідприємство незалежно від організаційно-правової форми може самостійно визначити особливості формування додаткового капіталу. А саме, в статуті чи в рішенні загальних зборів (оформленому протоколом) мають встановлюватися такі особливості:

➊ Визначення внесків у додатковий капітал.

Наприклад, можна прописати, що такими внесками є кошти чи інше майно, внесені учасниками (засновниками) сільгосппідприємства понад розмір статутного капіталу, які не впливають на характер корпоративних прав, тобто не збільшують частки учасників в статутному капіталі, не збільшують такий капітал, не впливають на управління сільгосппідприємством, не впливають на отримання певної частини прибутку при ліквідації, на розподіл прибутку тощо.

➋ Процедура здійснення внесків у додатковий капітал.

Наприклад, можна передбачити порядок прийняття рішення про отримання таких внесків загальними зборами учасників.

➌ Можливість повернення внеску в додатковий капітал при настанні певних обставин, наприклад, виходу учасника зі складу товариства, ліквідації підприємства, досягнення певного рівня прибутковості тощо. Або ж можна передбачити можливість забрати свій внесок просто за заявою учасника.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ АСПЕКТ

Більше інформації про додатковий капітал міститься у бухгалтерських нормативних документах. Так, п. 2.18 П(С)БО 25 та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291, передбачений рахунок 42 «Додатковий капітал».

При цьому внески учасників ТОВ обліковуються на субрахунку 422 «Інший вкладений капітал», а внески учасників акціонерних товариств – на субрахунку 425 «Інший додатковий капітал».

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, кошти чи інше майно, безоплатно надані підприємству учасником (засновником), включатимуться до складу додаткового капіталу, а не збільшуватимуть дохід. В бухобліку при цьому робиться проводка:

Дт 10, 11, 20, 28, 301, 311 – Кт 422, 425.

Зверніть увагу! З бухгалтерської точки зору внеском у додатковий капітал буде будь-який безоплатний внесок учасника, навіть якщо він здійснений за договором про надання безповоротної фіндопомоги, укладеним між керівником сільгосппідприємства і учасником, без дотримання процедури здійснення внесків до складу додаткового капіталу, встановленого статутом сільгосппідприємства чи загальними зборами учасників.

Якщо як вклад у додатковий капітал вносять майно, його вартість визначають за справедливою вартістю (п. 12 НП(С)БО 9, п. 10 НП(С)БО 7). Справедлива – це, по суті, ринкова вартість.

При отриманні основних засобів безоплатно нараховується амортизація, яка включається до складу витрат: Дт 23, 91, 92, 93, 94 – Кт 13, адже отримане майно використовується в діяльності сільгосппідприємства. При цьому в загальному випадку дохід нараховується пропорційно нарахованій амортизації (п. 5 НП(С)БО 15). Однак при здійсненні внеску учасником до додаткового капіталу такий дохід не визнається (оскільки, як зазначено вище, у п. 5 НП(С)БО 15 зроблено виняток для випадку здійснення учасниками внесків на збільшення капіталу). Тобто не потрібно робити проводку: Дт 422, 425 – Кт 745.

Чи може зробити внески в додатковий капітал особа, яка не є учасником? З правової точки зору такої заборони немає. Тож статутом чи рішенням учасників, мабуть, можна погодити таку можливість. Але з бухгалтерської точки зору подібний внесок не буде обліковуватися на субрахунку 422 (425). Такий внесок буде визнано доходом: Дт 301, 311 – Кт 718.

На наш погляд, в такому разі немає сенсу отримувати кошти від «не учасника» як внесок в додатковий капітал. Їх можна оформити як звичайну безповоротну (чи поворотну) фіндопомогу.

Що стосується бухобліку при поверненні внеску, то в такому разі робиться проводка: Дт 422, 425 – Кт 301, 311.

Якщо ж повертається майно, то вартість такого майна також зменшує суму додаткового капіталу: Дт 422, 425 – Кт 10, 11, 20, 28, 64 тощо.

Далі в консультації ОПОДАТКУВАННЯ ПРИ ОТРИМАННІ ВНЕСКУ В ДОДАТКОВИЙ КАПІТАЛ, ОПОДАТКУВАННЯ ПРИ ПОВЕРНЕННІ ВНЕСКІВ У ДОДАТКОВИЙ КАПІТАЛ

Олександр Голубовський, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування