Непоодинокими є випадки, коли під час розгляду справи, наприклад, про стягнення боргу, позивач вважає, що контрагент-боржник може здійснювати дії, які ускладнюватимуть або фактично унеможливлюватимуть виконання рішення, прийнятого на користь сільгосппідприємства-позивача.

Для уникнення таких ситуацій та мінімізації негативних наслідків для сільгосппідприємства (позивача у такій справі) можна керуватися процедурою забезпечення позову. Проте, незважаючи на таку можливість, не всі сільгосппідприємства мають змогу скористатися нею. Тому далі розглянемо порядок застосування та особливості цієї процедури.

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову є ризик того, що їхнє невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективно захистити (поновити) порушені чи оскаржувані права сільгосппідприємства (позивача), по захист яких воно звернулося до суду (має намір звернутися).

Аби такі заходи (забезпечення позову) були вжиті судом, потрібна заява учасника спору (сільгосппідприємства). Вжиття таких заходів допускається не тільки на будь-якій стадії розгляду справи, але й до пред’явлення позову (ст. 136 Господарського процесуального кодексу, далі – ГПК). Тобто окрему заяву можна надіслати до суду разом з позовною заявою про стягнення боргу з контрагента або в процесі розгляду справи.

Законодавство не містить визначення «істотності» порушення прав сторони, отже, це питання є оціночним і вирішується судом. Тому при складанні заяви та обранні способу забезпечення позову потрібно підтвердити та обґрунтувати, що через невжиття необхідних заходів виконання рішення суду буде ускладнене або унеможливлене.

Вирішуючи подібні справи, суд, між іншим, вказує таке:

«…Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хорнсбі проти Греції» зазначено, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній зі сторін. Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення…».

«…Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо)…»

ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

Заходи забезпечення позову встановлені ст. 137 ГПК, і ними є:

➣ накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

➣ заборона відповідачу вчиняти певні дії (наприклад, щодо розпорядження спірною земельною ділянкою до вирішення справи);

➣ заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов’язання (наприклад, якщо під час розгляду справи про поновлення договору оренди спірна земельна ділянка вже передана в оренду іншій особі, сільгосппідприємство-позивач може просити суд заборонити новому орендареві та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо користування спірною земельною ділянкою, в т. ч. шляхом оранки, культивації, сівби, підживлення, збирання врожаю або заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо спірної земельної ділянки, в т. ч. реєстрацію припинення права оренди в позивача та реєстрацію права власності чи іншого речового права за іншими особами тощо);

➣ зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

➣ зупинення продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

➣ зупинення митного оформлення товарів чи предметів, що містять об’єкти інтелектуальної власності;

➣ арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

➣ інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Як бачимо, перелік заходів забезпечення позову не є вичерпним, що надає сільгосппідприємству-позивачеві більше можливостей для захисту своїх прав.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд ураховує та оцінює обґрунтованість доводів позивача щодо:

• розумності, обґрунтованості і співмірності його вимог щодо забезпечення позову (тобто оцінюється співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів з негативними наслідками від їхнього невжиття);

• забезпечення збалансованості інтересів обох сторін, а також інших учасників судового процесу;

• наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

• імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

• запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

ПОРЯДОК ПОДАННЯ, ЗМІСТ ТА ФОРМА ЗАЯВИ

Суд, до якого подається заява про забезпечення позову (далі – заява), визначається залежно від часу її подання. Так, якщо заява подається (ст. 138 ГПК):

• до подання позовної заяви, то направляти її необхідно за правилами підсудності, встановленими ГПК для відповідного позову (якщо такий суд визначити неможливо, то необхідно подавати до суду за місцезнаходженням предмета спору), при цьому позов необхідно пред’явити протягом наступних десяти днів від дня подання заяви (ч. 3 ст. 138 ГПК). Недотримання цього строку є підставою для скасування судом заходів забезпечення позову (ч. 13 ст. 145 ГПК);

• одночасно з пред’явленням позову, то направляти її необхідно до суду, до якого подається позовна заява;

• після відкриття провадження у справі, то направляється вона до суду, у провадженні якого перебуває справа. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити (ст. 139 ГПК):

• найменування суду, до якого вона подається;

• повне найменування (для юридичних осіб) або ПІБ (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код в ЄДР для юридичної особи, а для фізичних осіб – реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або номер і серію паспорта, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

• предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

• захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

• ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

• пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

• інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява подається до відкриття провадження у справі, в ній додатково зазначаються відомості про інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи (майбутній відповідач, третя сторона тощо):

• найменування (для юросіб) або ПІБ (для фізосіб);

• місцезнаходження (для юросіб) або місце проживання чи перебування (для фізосіб);

• поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР, РНОКПП (для фізосіб) за його наявності або номер і серія паспорта, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У заяві дозволяється зазначати кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, з обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви необхідно додати документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі. Нагадаємо: у 2024 році Судовий збір за подання заяви становить 1 514 грн (0,5 розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу).

Далі в консультації РОЗГЛЯД ЗАЯВИ, ЗУСТРІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (РИЗИКИ ДЛЯ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВА), ВИКОНАННЯ УХВАЛИ, СКАСУВАННЯ УХВАЛИ

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора