Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися виключно після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - Дозвіл) (ч. 5 ст. 11 Закону України від 16.10.1992 р. № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря», далі – Закон № 2707).

Порядок отримання Дозволу та документи, які потрібно подавати для його отримання залежать від того, до якої групи об’єктів належить джерело викиду забруднюючих речовин (цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), яке використовується сільгосппідприємством.

Усі об’єкти в галузі охорони атмосферного повітря, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування, поділені на три групи (п. 4 розд. І Інструкції про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженої наказом Міндовкілля від 27.06.2023 р. № 448, далі – Інструкція № 448):

І ГРУПА – об’єкти, взяті на державний облік, що мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування;

ІІ ГРУПА – об’єкти, взяті на державний облік, що не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування;

ІІІ ГРУПА – об’єкти, які не включені до І та ІІ груп (тобто не взяті на державний облік).

Державний облік об’єктів здійснюється відповідно до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінекології та природних ресурсів України від 10.05.2002 р. № 177 (далі – Інструкція № 177).

На державний облік беруться об’єкти, які при нормальній (проектній) роботі викидають забруднюючу речовину (або групу речовин) на рівні або більше ніж встановлені порогові значення (перелік забруднюючих речовин та порогові викиди наведені у додатку 1 до Інструкції № 177).

Перелік виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування наведений в додатку 3 до Інструкції № 448.

Типовими для сільгосппідприємств джерелами викидів забруднюючих речовин (об’єктами) є, наприклад:

➨ зерносушарка та інше обладнання чи приміщення, що використовується при зберіганні зерна (завантажувальний бункер, склади зберігання зерна (зернотоки), зернонавантажувачі тощо);

➨ дихальні клапани ємностей для зберігання дизпалива та інше обладнання, що використовується при їх заповненні (паливо-роздавальний пістолет тощо);

➨ котельня та обладнання до неї при спалюванні мазуту, вугля, дров тощо;

➨ вентиляційне обладнання, димова труба грубки опалення тощо;

➨ елеватори для зберігання зерна;

➨ механічні майстерні, кузні тощо.

З аналізу Інструкції № 177 та Інструкції № 448 можна дійти висновку, що зазначені вище джерела викидів належать до ІІІ групи об’єктів. Дозвіл для таких об’єктів безстроковий.

Далі в консультації: ЯК ОТРИМАТИ ДОЗВІЛ (покроково), ПІДСТАВИ ДЛЯ АНУЛЮВАННЯ ДОЗВОЛУ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ(зразок Повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди),

Іван Паламарчук, екологічний аудитор, заслужений природоохоронець України