Реклама

Реклама

Партнери

Партнери

Дозвільна система під час війни. Рентні платежі та екологічний податок

Сільгосппідприємство у 2019 році отримало ліцензію на зберігання пального строком дії на п’ять років. У червні 2024 року дія ліцензії закінчується. Чи потрібно оформлювати нову ліцензію? Чи можна її отримати за заявочним принципом?

Ліцензії на зберігання пального (як для власного споживання, так і інші), за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України закінчився термін дії, залишаються діючими до завершення такого стану (абзац третій ч. 38 ст. 18 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», далі – Закон № 481).

Таким чином, до завершення дії воєнного стану оформлювати нову ліцензію не потрібно. Водночас Закон № 481 не забороняє в цей період подати заяву відповідно до ст. 15 цього Закону та отримати нову ліцензію на зберігання пального для потреб власного споживання.

Заявочний принцип для отримання ліцензії на зберігання пального для потреб власного споживання продовжує діяти. Тож суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання мають подати до відповідного територіального органу ДПС заяву, у якій зазначити (ст. 15 Закону № 481):

Вважаємо, що у наведеній ситуації доцільно подати таку заяву після червня та до завершення дії воєнного стану. Це дозволить не пропустити закінчення терміну дїї ліцензії після завершення воєнного стану.

Господарство періодично на АЗС купує 5 л бензину в каністрі для бензопили, повітродувного пристрою та газонокосарки. Маємо ліцензію для зберігання дизпалива для потреб власного споживання. Ліцензія на зберігання бензину вітсутня. Чи не має у нас порушень?

Ліцензії на зберігання пального не видаються для окремих його видів, тобто немає ліцензій на зберігання дизпалива чи бензину. Статтею 1 Закону № 481 встановлено, що з метою ліцензування термін «пальне» вживається в у значеннях, наведених у Податковому кодексі України (далі – ПКУ, ст. 1 Закону № 481).

Пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ (пп. 14.1.1411 ПКУ). Бензин та дизпаливо включені до переліку товарів вказаних у цьому пункті.

Таким чином і дизпаливо і бензин є пальним і вони зберігаються відповідно до ліцензії на зберігання пального. Однак господарству слід звернути увагу, що в ліцензії вказується місце зберігання, тому у наведеній ситуації бензин має знаходитися за адресою, вказаною у ліцензії.

Для підприємств, які отримали ліцензію на зберігання пального для потреб власного споживання при зберіганні різних видів пального потрібно звернути увагу на те, щоб фактичний загальний обсяг пального, що зберігається не перевищував обсяг, вказаний у ліцензії.

Сільгосппідприємство планує збільшити обсяг зберігання пального. Чи потрібно змінювати ліцензію?

Так, потрібно, якщо у підприємства оформлена ліцензія на зберігання пального для потреб власного споживання. Адже у такій ліцензії вказаний граничний обсяг пального, яке може зберігатися. Для отримання нової ліцензії достатньо подати заяву відповідно до ст. 15 Закону № 481.

Далі відповіді на наступні запитання:

Ельвіра Ткачова, головний редактор