Яка відповідальність за відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами (далі – Дозвіл на викиди)?
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися виключно після отримання Дозволу на викиди (якщо об’єкт належить до ІІ або ІІІ групи) (ч. 5 ст. 11 Закону України від 16.10.1992 р. № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря», далі – Закон № 2707).
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без такого Дозволу є порушенням законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. За таке порушення відповідальність настає згідно із законом (ст. 33 Закону № 2707).
Статтею 12 Закону № 2707 передбачено, що господарська діяльність, пов’язана з порушенням вимог
до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, може бути обмежена, тимчасово заборонена
(зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
У ч. 7 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» йдеться про те, що для зупинення виробництва державний орган (у наведеній ситуації орган Держекоінспекції) має звернутися з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час такого заходу.
Однак слід звернути увагу на те, що зупиняється не вся господарська діяльність, а тільки та її частина, що пов’язана з викидами забруднюючих речовин. Тож, наприклад, якщо при наявності ємностей для зберігання пального сільгосппідприємство не має Дозволу на викиди, то орган Держекоінспекції може заборонити зберігання та використання пального. Тому фактично на сьогодні невідомі факти, коли такий вид діяльності був зупинений для сільгосппідприємства.
Крім можливості зупинити господарську діяльність орган Держекоінспекції може нарахувати збитки за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без Дозволу на викиди. Розрахунок таких збитків здійснюється згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міненергетики, захисту довкілля від 28.04.2020 р. № 277.
Також для посадових осіб підприємства, яке здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без Дозволу на викиди, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 5 НМДГ до 8 НМДГ (від 85 грн до 136 грн) або від 5 НМДГ до 7 НМДГ (від 85 грн до 119 грн) (ст. 78 КУпАП).
Далі відповіді на наступні запитання:
- Сільгосппідприємство займається вирощуванням зернових культур, таких як пшениця, кукурудза та соняшник. Збирає їх, обробляє та тимчасово зберігає. Під час очищення зернових культур утворюються зерновідходи 3 категорії із низьким вмістом зерна, які складаються із соломи, лузги, лушпиння, зернового пилу тощо. Вони можуть бути використані як паливо у власних котлах і теплогенераторах, а також як органічні добрива на власних полях. Чи є зерновідходи відходами і якщо так, то який код?
- Сільгосппідприємство використовує зерновідходи як пальне та органічні добрива. Чи є такі операції операціями з оброблення відходів? Чи потрібно оформлювати дозвільні документи на такий вид діяльності?
- У сільгосппідприємства в результаті проведення адміністративної реформи змінилася назва району. Чи потрібно вносити зміни до ліцензії на зберігання пального?
- Коли орган ДПС має право анулювати ліцензію на зберігання пального?
Ельвіра Ткачова, головний редактор
Іван Паламарчук, екологічний аудитор, заслужений природоохоронець України