В редакцію звернувся передплатник з доволі типовою ситуацією: надійшов акт камеральної перевірки, яким встановлено порушення строку реєстрації податкової накладної (далі – ПН) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). При цьому причиною несвоєчасної реєстрації ПН стало те, що в останній день граничного строку її реєстрації мало місце екстрене відключення світла.

У зв’язку з цим у сільгосппідприємства виникають запитання:

1. Як діяти у такому випадку?

2. Чи є відключення світла форс-мажорною обставиною, що звільняє від відповідальності?

Відповіді надає адвокат Владислав Головатюк.

ЩОДО ФОРС-МАЖОРУ

Податковий кодекс України (далі – ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Так, відповідно до п. 112.1, 112.2 ПКУ особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини.

НОТАТКА

Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

П. 112.1, 112.2 ПКУ

Зауважимо: п. 109.3 ПКУ визначено вичерпний перелік порушень, щодо яких органу ДПС необхідно встановлювати наявність вини у діях (бездіяльності) платника податків для застосування штрафних санкцій (фінансової відповідальності). Серед них немає такого порушення як несвоєчасна реєстрація ПН. Але це не означає, що сільгосппідприємство позбавлене права посилатися та доводити те, що відповідне правопорушення сталося не з його вини.

Крім того, однією з обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (п. 112.8 ПКУ). Повномаштабне вторгнення РФ є обставиною непереборної сили (ч. 2 ст. 141 Закону України від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»). Але поряд із самим фактом вторгнення РФ платнику податків необхідно буде довести, як саме це вторгнення вплинуло на неможливість виконання ним відповідних зобов’язань.

Проте маємо велику проблему – органи ДПС вважають, що обставини непереборної сили доводяться виключно відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України (далі – ТПП), а докази відсутності вини не звільняють платника податків від відповідальності.

Для прикладу розглянемо справу № 826/10794/16. У цій справі товариство звернулося до суду з вимогою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого через порушення ним граничних термінів реєстрації ПН.

При цьому товариство посилалося на те, що причиною недотримання граничних строків реєстрації ПН стало протиправне розірвання договору про визнання електронних документів органом у ДПС в односторонньому порядку.

Суд задовольнив позовні вимоги товариства та навів, зокрема, такі аргументи:

• «…порушення граничних термінів реєстрації ПН, виписаних товариством за період з 28.01.2016 по 16.03.2016, сталося з вини органу ДПС, який без будь-яких пояснень тривалий час не підписував договір про визнання електронних документів та протиправно розірвав в односторонньому договір про визнання електронних документів …»;
• «…несвоєчасна реєстрація органом ДПС договору про визнання електронних документів фактично позбавила можливості своєчасно зареєструвати ПН, що не залежало від волі товариства, а тому відсутня його вина в несвоєчасній реєстрації ПН, що виключає застосування податковим органом штрафних санкцій по відношенню до позивача.

Тобто суди визнають протиправними штрафи у випадку, якщо вина платника податків об’єктивно відсутня.

Крім того, наявність сертифіката ТПП не завжди гарантує звільнення від відповідальності.

Аналогічну думку висловлює суд. Зокрема, у постанові Касаційного господарського суду від 21.07.2021 р. у справі № 912/3323/20 зроблено висновок: «…одне лише передбачене законом віднесення події до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору…».

Докладніше про підтвердження форс-мажору з 24.02.2022 р. читайте в «АгроPRO», 2022, № 12, с. 13 (ред.).

До того ж варто нагадати, що в межах судового провадження порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, визначається процесуальним законодавством, а усі сумніви щодо наявності таких обставин трактуються на користь такої особи (п. 112.7 ПКУ). Тобто сільгоспвиробник одразу повинен готувати достатню кількість належних доказів, які у подальшому, у ході судового оскарження рішень органів ДПС, зможе використати для доведення обставини неможливості притягнення його до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Нагадаємо, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України):

• письмовими, речовими і електронними доказами;

• висновками експертів;

• показаннями свідків.

Отже, при будь-якому сценарії розвитку подій сільгосппідприємство має збирати додаткові докази своєї невинуватості.

Далі в консультації ЩОДО НАЯВНОЇ АЛЬТЕРНАТИВИ, ЩО РОБИТИ

ЩО РОБИТИ

ЗРАЗОК ЗАЯВИ про неможливість виконати податкові зобов’язання

Владислав Головатюк, адвокат АО «ESQUIRES»