Команда "Хмельницького енергетичного кластера" презентувала результати проєкту "Вирощування енергетичних культур як складова енергонезалежності громад". Даний проєкт стартував у березні й тривав до кінця серпня в Крупецькій, Ганнопільській та Берездівській громадах Шепетівського району, що на Хмельниччині. Вперше в Україні громади отримали маточний розсадник енергетичних культур, які через два роки можна буде використовувати для опалення своїх комунальних закладів.

В етері Українського радіо Хмельницький голова правління громадської організації "Хмельницький енергетичний кластер" — Степан Кушнір.

Що зараз відбувається на плантаціях енергетичних культур, в якому вони стані?

– На сьогодні ми вже закінчили проєкт. Всі етапи, які ми передбачили, вони реалізовані. Зокрема, три громади під ключ отримали материнські плантації енергетичної верби і тополі. Створено по гектару кожної рослини — сумарно 6 гектарів, було висаджено понад 100 000 саджанців. В середньому тополя і верба прийнялися на понад 90 відсотків.

Верба краще, тополя трохи гірше, хоча є плантації, де культури показали себе по-різному. До прикладу, верба більш схильна до вологи, і в період коли ми її висаджували, вологи було дуже багато — тому вона добре вкорінилася. Почалася посуха, і в цей період росла тополя, тому що вона не така вибаглива до опадів. І, власне, тому ми й обрали ці дві культури, щоб побачити, як вони себе покажуть в певних кліматичних умовах, і щоб громада могла врахувати всі ризики. Так, якщо одна культура засохне, то інша може її замінити. Наразі громади вже самостійно обслуговують свої плантації.

В рамках проєкту ми передали спеціальну техніку. Кожна із трьох тергромад отримала по щепорізу, щоб у майбутньому перебивати тріску цих енергетичних культур.

Чи є у вас висновки щодо самозабезпечення комунальних об'єктів біомасою із плантації енергетичних культур?

– Зробили три аналітичні звіти для кожної громади, в яких проаналізували їхню інфраструктуру. Бо, умовно кажучи, в кожній з громад є близько півсотні різних закладів, але не кожен із них економічно доцільно переводити на паливну тріску. Поясню, скажімо, є якийсь заклад, де староста приймає раз на тиждень людей. Будівля в аварійному стані, обігрівається тільки одна кімнатка. Там немає сенсу вкладатися грошима в котел, в інфраструктуру, щоб використовувати тріску. В підсумку ми бачимо, що з півсотні закладів — приблизно від 10 до 20 відсотків об'єктів — придатні для того, щоб частково використовувати тріску, а є об'єкти, які можуть використовувати на 100 відсотків. Це ті, які нові і ті, які адаптовані під паливну тріску, тобто є певна специфіка об'єктів.

Кожен з них ми аналізували. Що цікавого з аналізу — то навіть при найбільш песимістичних сценаріях, економія в порівнянні з ринковими цінами буде приблизно 70 відсотків дешевше, тобто дійсно для громади це буде великий плюс. І економічна доцільність тут вираховується завдяки тому, що громада не орендує землю, вона її передає в безкоштовне користування.

Громада вже має низку техніки, інструменти, які не треба орендувати або купувати. Також є штат працівників, які залучаються на якісь сезонні роботи, тобто є профільне комунальне підприємство, до речі, це лісгоспи, тому, підсумовуючи всі фактори, можна говорити про те, що дійсно економія 80 відсотків це хороший стимул для громад задуматись над тим, щоб цим займатися власноруч. Але якщо в інших громадах, які не беруть участь у проєкті, але нас чують, є своя техніка, то це економія може бути не 70, а 50%, але вона ж то з роками буде збільшуватися.

Чи можна вже зараз говорити про те, що проєкт масштабується на інші області?

Ми провели презентацію свого проєкту. У ній взяли участь понад 160 учасників з різних куточків України. Ми побачили великий інтерес. Були представлені також й інші проєкти енергетичного плану, проте наша сфера викликала найбільше питань. Зараз до нас звертаються інші громади. Ми розробили методичні матеріали, які дозволяють іншим самотужки повністю пройти цей шлях, який ми реалізували в громадах. Вони досить інтерактивні: є розрахунки, є приклади, як це працює.

Проєкт реалізує ГО "Хмельницький енергетичний кластер" за фінансової підтримки міжнародної програми "U-LEAD з Європою". Загальний бюджет проєкту близько двох мільйонів гривень.

Джерело: Суспільне.Новини