Фактичні перевірки – один із видів перевірок, проведення яких є можливим під час дії воєнного стану. Останнім часом від читачів нашого часопису все частіше отримуємо інформацію, що органи ДПС активізують роботу з проведення фактичних перевірок, які переважно стосуються наявності ліцензії на зберігання пального. Тому далі нагадаємо підстави для здійснення таких перевірок, вимоги до оформлення документів, об’єктів перевірки тощо.

ВИЗНАЧАЄМО ПОНЯТТЯ

Визначення поняття фактичної перевірки наведено в Податковому кодексі України (далі – ПКУ).

Нотатка

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пп. 75.1.3 ПКУ

Під час дії правового режиму воєнного стану проведення фактичних перевірок є можливим (пп. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Зауважимо, що на час дії воєнного стану для проведення фактичних перевірок не встановлено обов’язковості безпечного доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності, до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків тощо. Такі вимоги встановлені ПКУ лише для проведення під час дії воєнного стану документальних позапланових перевірок.

ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВІРКИ

Фактична перевірка може проводитися на підставі наказу керівника (заступника або уповноваженої особи) органу ДПС. Копія наказу вручається під розписку до початку проведення такої перевірки платнику податків (уповноваженому представнику) або особам, які фактично проводять розрахункові операції.

Фактична перевірка може бути проведена виключно за наявності хоча б однієї з таких підстав (п. 80.2 ПКУ):

• за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 ПКУ);

• наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування (далі – ОМС), яка свідчить про можливі порушення при здійсненні платником податків, зокрема, розрахункових операцій (у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів), веденні касових операцій, щодо наявності патентів, ліцензій та інших документів, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 ПКУ);

• письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 ПКУ);

• неподання платником податків в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 ПКУ);

• наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування <…> пального, та цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/ або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу <…> пального (пп. 80.2.5 ПКУ);

• виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пп. 75.1.3 (пп. 80.2.6 ПКУ);

• наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 ПКУ).

Під час фактичної перевірки можуть перевірятися лише ті питання, що стали підставою для її ініціювання.

Найчастіше органи ДПС посилаються як на підставу для проведення фактичної перевірки на пп. 80.2.2, 80.2.5 ПКУ, де йдеться про наявність у органів ДПС певної інформації. При цьому у наказі на проведення перевірки зазвичай така інформація не конкретизується. А тому платник податків не розуміє, що саме він порушив, що стало підставою для проведення перевірки і, відповідно, які документи має право вимагати та перевіряти орган ДПС.

В ПКУ та інших законодавчих та нормативних актах це питання чітко не врегульовано, тож необхідно аналізувати правові позиції судів. Так, розглядаючи спори між органами ДПС і платниками податків щодо правомірності призначення фактичної перевірки, суди зауважують, що в наказі про проведення перевірки має бути вказано, зокрема:

• посилання та інформацію про конкретний факт порушення підприємством вимог законодавства;
• назву державного органу чи ОМС та надану ним інформацію, що свідчить про можливі, проте конкретні порушення платником податкового законодавства;
• у межах яких заходів цей орган встановив невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства;
• інформацію про те, в межах яких заходів органом ДПС встановлено невідповідність діяльності платника податків вимогам чинного законодавства;
• за якими відомостями або документами (дата, номер) були встановлені факти сумнівності;
• дані про те, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності та сумнівність яких саме операцій (дата операції, її характер та наслідки, інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі – ВС КАС) у постанові від 11.07.2022 р. у справі № 120/5728/20-а висловив думку, що якщо підставою для перевірки є отримання органом ДПС певної інформації, то ця інформація має бути конкретизована в наказі на перевірку.

При цьому перевірятися мають лише ті операції та відомості, про які йдеться в документі (листі ОМС, письмовому зверненні покупця, доповідній з викладенням фактів порушення вимог законодавства тощо), інформація з якого стала підставою для перевірки.

Вкотре звертаємо увагу читачів, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами на всій території України (ч. 2, 5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права. Тож органи ДПС мають виконувати вищезазначені вимоги до змісту наказу про проведення фактичної перевірки.

Суд зазначає, що правила призначення та проведення фактичних перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням ним вимог податкового законодавства. Недотримання з боку ДПС приписів, встановлених ст. 73, 75–81 ПКУ, порушує ці гарантії і, як наслідок, порушує суб’єктивні права платника податків в адміністративних правовідносинах. Оскільки гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу його господарської діяльності та на можливість висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням перевірки.

СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ

Тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб та може бути продовжена на 5 діб у випадку (п. 82.3 ПКУ):

• заяви суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

• змінного режиму роботи або підсумованого обліку робочого часу платника.

Під час дії воєнного стану ці строки залишилися незмінними.

Нагадаємо також, що право зупинення фактичної перевірки, на відміну від інших видів перевірок, ПКУ не передбачено.

Далі в консультації ДОПУСК ДО ПЕРЕВІРКИ

НЕДОПУСК ДО ПЕРЕВІРКИ

ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

НАСЛІДКИ НЕДОТРИМАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВІРКИ

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора