Пропонуємо вам екскурсію до німецької ферми в одному з містечок землі Баден-Вюртемберґ поблизу міста Гайльброн, яку відвідала Алла Гусарова і розповіла SuperAgronom.com
Ферма розташована в передмісті Гайльброна, що називається німецькою Böckingen (Бьокінен). Керує нею родина Ваґнерів, продукція також реалізовується під брендом Wagner. Історію свою на цьому місці компанія веде з 1970 року. Але предки власника займались сільськогосподарською діяльністю ще з 1913 року, в іншому районі, але теж поряд із Гайльброном. Тож цьогоріч ферма відзначала своє 110-річчя.
Наразі родинне господарство Ваґнерів на 150 га землі розвиває свою діяльність у трьох напрямах. Перший — це рослинництво. Вирощують пшеницю, кукурудзу, люцерну, цибулю, часник, полуницю, лохину, картоплю, томати, гарбузи, кабачки, огірки. Також мають садки, вирощують сливи, персики, аличу і яблука (на сайті компанії також іще вказані ревінь і малина).
Другий напрям — тваринництво. Відгодовують бичків м’ясних порід. Раніше вирощували молочних поросят (що відображено і в назві компанії — Spanferkel- und Obsthof Wagner GbR), а зараз закуповують свіже м’ясо у місцевого фермера і з нього виробляють готову продукцію. Також вирощують курей — на м’ясо і яйця.
Третій напрям пов’язаний із другим — з відходів тваринництва, передусім з коров’ячого гною, виробляють метан, який спалюють, продукуючи електроенергію — і для власних потреб, і продаючи її.
Пане Ваґнере, із загальної площі в 150 га, яку ви обробляєте, скільки цьогоріч відвели під кожну вирощувану культуру?
Зі 150 га землі одна третина — це наша власність, а решту орендуємо. У цьому сезоні на 20 га вирощуємо картоплю, на 20 га — пшеницю. Ще на 10 га у нас яблуневий сад, 1 га — сливи, 2 га полуниці, 1 га часнику. Решта площ — під кукурудзою, з них 40 га це силосна, яку використовуємо для годівлі тварин на своїй фермі. Також вирощуємо зернову кукурудзу на продаж. Крім того, вирощуємо салатну картоплю.
Бачимо, що тваринництво займає вагому частку у вашому господарстві, розкажіть трохи про цей напрям.
Ми відгодовуємо наразі 300 голів биків м’ясних порід. Також вирощуємо 2 тисячі курей-несучок і ще 2 тис. — на м’ясо. Молочним тваринництвом не займаємось, хоча раніше тримали й корів — і для розведення бичків на продаж, і трохи продавали молока.
Останніми роками лише вирощуємо биків трьох різних порід на високоякісне м’ясо. Кожна з цих порід потребує різних системних підходів, і йдуть на виробництво різних видів м’ясних виробів. Зокрема, і для ресторанів. Породи Абердин-ангуська, Лімузинська, Симентальська м’ясна. Своїх биків не випасаємо, годуємо в загонах. Корм вирощуємо самі — кукурудзу, люцерну тощо. Купуємо лише мінеральні добавки. Зараз у нас найбільше бичків Симентальської породи, яким по 17 місяців. Вони досить швидко ростуть і набирають ваги (по 2 кг на день), але їхнє м’ясо не такої високої якості, тож продаватимемо їх гуртовим клієнтам. А ось Ангус і Лімузин — це вже м’ясо вищої якості й ми їх продаємо кінцевим покупцям. Відгодовуємо бичків від віку 2 місяців і до 18. Перед забоєм вони важать близько 350-400 кг.
Яка система фермерства в Німеччині? Чи отримуєте ви дотації від уряду?
У нас немає такої системи, щоб держава надавала якісь «підйомні» для початку бізнесу, наприклад. Також усі витрати на виробництво ми маємо заробити самі. Лише системна робота з родючістю ґрунту, з технологіями, можуть збільшити заробітки. Ми маємо тривалий час вкладати у землю ресурси, удобрювати ґрунт і контролюючи ці процеси, можемо планувати урожай та свої прибутки. Чим інтенсивніше використовується добре підготовлений ґрунт, грамотно підживлений необхідними елементами, тим точніше можна обчислити затрати, визначити технології і розпланувати урожай. Завдяки тому, що ми давно господарюємо на цій землі, вже чітко відпрацювали усі технологічні схеми, ми щорічно можемо розраховувати, наприклад, на 9-10 т/га пшениці.
Втім, невелика підтримка від держави є. Ми отримуємо 2% дотацій від обороту.
Ви самі вирішуєте, які технології застосовувати, чи працюєте в рамках певних вимог, лише за умов дотримання яких можете користуватись дотаціями?
Взагалі будь-який фермер-початківець повинен скласти бізнес-план, що, де, скільки він вироблятиме й вирощуватиме. Для допомоги йому функціонують спеціальні установи, які порадять, як краще все організувати і скласти такий план. До них може звернутись і досвідчений фермер, якщо, наприклад, у нього виникнуть певні технологічні запитання. Скажімо, після кукурудзи він захоче посіяти пшеницю, то які моменти йому слід врахувати.
У цих же агентствах вам порадять, які пестициди і міндобрива, в яких кількостях застосовувати в певних ситуаціях. Який обробіток ґрунту краще застосувати. Якщо трапляються якісь проблеми з посівами на полях, то яких заходів потрібно вживати, тощо.
В Україні таких агентств немає, однак більшість фахівців, задіяних у сільському господарстві, зокрема, агрономи, мають вищу спеціалізовану освіту.
У Німеччині будь-хто не може розпочати фермерський бізнес. Щодо мене, то крім досвіду роботи на батьківській фермі, я 3 роки вивчав фермерство, отримавши відповідну освіту. Мої діти також отримують освіту у спеціалізованих закладах (на зразок наших профтехучилищ, — авт.), але за різними спеціальностями. Син вивчає сільгосп економіку, а донька діловодство і бухгалтерію. Вони обоє знали, що це сімейна справа і можуть також нею займатися. Хоча не зобов’язані, якщо не хочуть. Я не примушував їх. Але вони виявили самі таке бажання. Хоча у доньки перша отримана професія — кондитер, але вона опановує знання в адмініструванні фермерського господарства і загалом посильно нам допомагає. Серед її навичок, зокрема, водіння трактора. Син відповідає за тваринницький напрям і вирощування картоплі. На мені — вирощування решти культур.
Дружина моя також задіяна в сімейній справі — займається зв’язками з клієнтами і партнерами. До того ж вона сама виготовляє макарони та джеми із вирощеної продукції — для реалізації у власному магазинчику та місцевим маркетам.
Загалом же без сертифіката про проходження 3-річного спеціалізованого навчання дозволу на ведення фермерської діяльності отримати неможливо. В тому числі дозволів на застосування добрив, пестицидів, іншої агрохімії. Такий сертифікат — обов’язковий у переліку документів для відкриття і реєстрації бізнесу.