Погодні умови (суха, прохолодна та з посиленням вітру погода, пересихання верхнього шару ґрунту) не сприяють появі дружніх сходів озимих зернових культур та росту і розвитку озимого ріпаку

У Поліссі та Лісостепу, подекуди Степу 1-4% сходів озимих колосових культур в допороговій чисельності заселяють та пошкоджують злакові мухи (шведські, чорна пшенична, гессенська), попелиці, цикадки, хлібні блішки. Вдень за теплої та сонячної погоди на 100 помахів сачком обліковується 1-10 імаго злакових мух (шведка, опоміза ), 2-8 екз, цикадок, 10-18 екз. злакових попелиць (самки-розселювачки). Фітофаги концентруються переважно у крайових смугах полів.

На ранніх сходах озимини у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївської, Полтавській областях розвиваються імаго та личинки хлібної жужелиці (0,5-1, макс. 2 екз. на кв.м), гусениці озимої совки(0,2-2 екз. на кв.м), які пошкодили до 3% рослин. Низька вологість ґрунту у південних областях негативно впливає на розвиток хлібної жужелиці та інших ґрунтоживучих шкідників. Для попередження пошкодження озимих зернових вищезгаданими фітофагами рекомендовано проводити передпосівну обробку насіння дозволеними інсектицидними протруйниками. За теплої погоди на озимій пшениці за перевищення личинками туруна ЕПШ 1-2, на початку кущіння, гусеницями озимої совки 2-3 екз. на кв.м, імаго злакових мух 30-40 екз. на 100 помахів сачка проводять крайові або суцільні обробки посівів дозволеними до використання інсектицидами.

У Дніпропетровській, Львівській, Одеській, Харківській областях у посівах озимих зернових культур, здебільшого ранніх строків сівби, агрокліматичні умови звітного періоду сприяли розвитку борошнистої роси, септоріозу, подекуди кореневих гнилей, які на 1-10% обстежених площ охопили 0,3-2% рослин.

Повсюди на падалиці зернових культур запас інфекції борошнистої роси відмічають на 2-10, макс. 15% уражених рослин, бурої іржі, септоріозу, осередково гельмінтоспоріозу на 2-6% рослин, що в подальшому, за сприятливих погодних умов, може сприяти їх прояву на посівах озимини.

У незібраних посівах зернової кукурудзи Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Львівської областей на качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика та бавовникової совки, розвиваються фузаріоз (2-8%), бактеріоз (1-4%), подекуди сіра гниль. Пухирчастою та летючою сажками уражено 1-8% рослин. Для зменшення ураження качанів фузаріозом та іншими пліснявими грибами рекомендується збирання урожаю в стислі строки, уникання механічного травмування зерна та підсушування його до вологості не вище 16%.

У посівах озимого ріпаку на 3-12% рослин шкодять несправжні гусениці ріпакового пильщика, хрестоцвіті блішки, капустяна попелиця. Осередково в посівах культури живляться гусениці різних віків совок, біланів, жуки ріпакового листкоїда. На 10-18% площ лісостепових та поліських, осередково степових (Дніпропетровська) областей 3-8% рослин ріпаку хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, борошнисту росу.

Ґрунтовими осінніми розкопками у посівах озимого ріпаку в середньому по полю на 1 кв .м обліковують: дротяників - 0,5 екз., личинок травневого хруща - 0,5-1екз., гусениць підгризаючих совок - 0,3-1 екз. Гусеницями озимої совки пошкоджено до 2% рослин.

Надпорогову чисельність шкідників знешкоджують через обприскування дозволеними до використання препаратами. У фазу 5-6 листків культури за наявності інфекції та для запобігання переростання і покращення перезимівлі рекомендовано провести обробку фунгіцидами для стримування росту листя й підвищення стійкості до екстремальних погодних умов.

У Поліссі та Лісостепу на незібраних площах цукрових буряків відмічається ураження їх церкоспорозом, борошнистою росою, пероноспорозом, рамуляріозом, вірусною жовтяницею. У господарствах Черкаської, Вінницької областей на коренеплодах цукрових буряків виявляють паршу звичайну, пояскову гнилі ( бура, хвостова), дуплистість.

Погодні умови та достатня кормова сприяють повсюдному зростанню (природне для жовтня) популяції звичайної сірої та гуртової полівок (зеленоїдні форми мишоподібних гризунів), які розселяються за межі місць резервацій в нові місця, зокрема на угіддя під багаторічними травами та сходи озимих зернових та ріпаку. Державними фітосанітарними інспекторами при детальних та маршрутних обстеженнях площ озимих культур встановлено, що на 1 га нараховується в середньому 1-2, жилих колоній гризунів. На ряді площ під багаторічними травами, подекуди неугіддях мають місце 2-5 (Вінницька, Волинська, Житомирська, Одеська, Полтавська, Тернопільській, Чернігівська обл.) жилих колоній на гектарі. В Степу на незораних полях після збирання врожаю зростає кількість курганчикової миші, яка зелених рослин майже не споживає, проте харчується насінними кормами із культурних та диких злаків.

Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. Поряд із цим особливу увагу варто приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх шкідниками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях. Якщо ж на 1 га. посівів озимих зернових, багаторічних трав щільність мишоподібних гризунів досягає 3 і більше колоній, необхідно терміново вжити винищувальних заходів, застосовуючи головним чином хімічні та біологічні засоби – родентициди.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 12.10.2023 року захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороби і бур’янів проведений на площі – 37,4 млн га, з них оброблено:

від бур’янів – 17,0 млн га;

від хвороби – 9,3 млн га;

від шкідників – 9,4 млн га;

біологічний метод захисту рослин використаний на площі – 1,1 млн га.

Десикацію проведено на площі понад – 632 тис.га.

Джерело