Якщо через бойові дії, артобстріл чи ракетний удар урожай був знищений або через обстріли його неможливо зібрати і він загинув, то не залишається нічого іншого, як відобразити такі факти в обліку.

Але перш ніж це робити, слід провести огляд сільгоспугідь, що були знищені чи загинули через бойові дії. При цьому оглядати поле потрібно тільки тоді, коли до нього буде безпечний та безперешкодний доступ.

Якщо доступ до поля можливий, то його можна обстежити, а отже, зафіксувати знищення посівів. У загальному випадку в разі виявлення фактів псування (знищення) цінностей наказом керівника слід створити комісію, яка має провести інвентаризацію (п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879).

До складу комісії доцільно включити представника місцевої влади чи військової адміністрації, а також представників апарату управління підприємства, бухгалтерії та досвідчених працівників, які знають об’єкт інвентаризації (наприклад, агронома). Крім того, до огляду поля доцільно (за можливості) залучити працівників ДСНС та МВС.

Під час обстеження доцільно відзняти фото- та відеоматеріали знищених посівів.

Комісія після огляду поля і встановлення факту загибелі посівів (врожаю) оформлює акт обстеження та списання загиблих посівів. Цей акт складають у довільній формі. До акта долучають:

➤ лист ТПП від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 про наявність форс-мажору у зв’язку з нападом РФ на Україну;

➤ висновки працівників ДСНС, МВС які оглядали посіви, про те, що посіви загинули через воєнні дії (за їх наявності);

➤ відповідні фото- та відеоматеріали. Сформований акт комісія передає до бухгалтерії підприємства.

Сформований акт комісія передає до бухгалтерії підприємства.

ВІД РЕДАКЦІЇ

На сьогодні діє Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, затверджена наказом Міндовкілля від 04.04.2022 р. № 167 (далі – Методика № 167). Відповідно до п. 3 розділу І цієї Методики наявність на земельній ділянці сторонніх предметів у вигляді, зокрема, матеріалів, відходів, уламків снарядів тощо вважається засміченням.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Методики № 167 факти засмічення земель, а також їх масштаби встановлюються уповноваженими особами Держекоінспекції. До речі, факт засмічення може встановлюватися, зокрема, на підставі оперативних повідомлень, отриманих від фізичних та юридичних осіб (пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей).

Факт засмічення офорлюється актом. Він може бути складений як землекористувачами (орендарями, емфітевтами тощо), так і власниками земельної ділянки. Доцільно до обстеження земельної ділянки залучати представників органів місцевого самоврядування, воєнної адміністрації, а також свідків.

Тож при проведенні інвентаризації доцільно скласти і такий акт. Детально про обстеження земельної ділянки та Акт обстеження земельної ділянки (зразок) читайте в «АгроPRO», 2022, № 9-10, с. 38.

Олег Головко, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування

Олена Жураківська, редактор