Досвід взаємодії Центру розвитку «ЧАС ЗМІН» щодо залучення грантових ресурсів показав, що є ряд причин, через які грантові ресурси, доступні для українського аграрного бізнесу, так і залишаються невикористаними.

Одна з основних причин: агробізнес не вміє розробляти якісні концептуальні проєктні пропозиції, щоб вони були конкурентоспроможними на грантових конкурсах.

Ми підготували деякі практичні рекомендації, щоб спростити ваш шлях для отримання грантового фінансування.

Розглянемо основні розділи грантової заявки, опис яких викликає труднощі у потенційних заявників.

РОЗДІЛ «ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ»

Викладаючи інформацію в цьому розділі, слід обов’язково відповісти на всі нижченаведені запитання.

У чому зміст проблеми, яка потребує розв’язання?

Відповідь на це запитання має бути чіткою та лаконічною. Потреба (проблема) має бути за необхідності підтвердженою. Бажано, щоб це було одне речення з негативним твердженням.

Наприклад:

➊ Потреба (проблема) – відсутність потужності із сушіння та зберігання зерна.

➋ Проблема (потреба) – низький рівень знань щодо ефективності процесів трансформації агровиробництва в умовах війни.

Які причини проблеми?

Вказуються основні причини проблеми, але акцент потрібно зробити на тих, з якими будете працювати в рамках проєкту.

Наприклад:

➊ Щодо будування потужностей сушіння та зберігання зерна:

• втрата можливостей експорту зерна;

• низькі ціни на зерно;

• брак фінансових ресурсів для повністю самостійного будівництва потужностей;

• руйнація зерносховища через військову агресію РФ.

➋ Щодо низького рівня знань щодо ефективності процесів трансформації агровиробництва в умовах війни:

• брак інформації щодо відновлення земель;

• відсутність знань про кризові інструменти швидкої трансформації бізнесу;

• відсутність державних програм щодо процесів трансформації агровиробництва в умовах війни.

Де проблема має місце?

Відповідаючи на це запитання, необхідно чітко вказати організацію або територію, де існує проблема. Для сільгосппідприємства це може бути його місцезнаходження.

Наприклад: фермерське господарство «Промінь», село Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, вулиця Л. Українки, ХХ.

Якщо грантоотримувачем є, наприклад, громадська організація, яка хоче вирішити масштабну проблему, то потрібно розуміти, що все ж таки проблема буде розв’язуватися не в повному масштабі, а в конкретному регіоні/місті чи в громаді або для окремої категорії споживачів.

Динаміка розвитку ситуації в цифрах?

Для грантодавця важливо, щоб проблема, яку ви пропонуєте розв’язати за його кошти, була якомога ґрунтовніше досліджена. Отже, цифри офіційної статистики, аналітики, досліджень повинні продемонструвати, що проблема має тенденцію до загострення та зростання з часом. А тому її необхідно розв’язувати якнайшвидше.

Наприклад:

наводимо статистичні дані по галузі в цілому, по області та сільгосппідприємству щодо:

• фінансових показників (прибуток, собівартість тощо за періоди до війни та під час війни);

• цін на сільгосппродукцію (зокрема, зернові) у 2021 році (до війни), у 2022 та у 2023 роках;

• вартості добрив, засобів захисту рослин, пального тощо у цих періодах;

• урожайності тощо.

Кого проблема стосується?

Розробляючи стратегію проєкту, потрібно визначати цільову аудиторію, тобто всіх тих, на кого проблема негативно впливає. Відповідаючи на це питання, необхідно зазначити всіх, хто страждає від проблемної ситуації, описати цільові групи якомога детальніше з якісними характеристиками та кількісними показниками.

Наприклад,

для сільгосппідприємства, яке хоче отримати грант на придбання (будування) активу для зберігання врожаю зернових, проблема відсутності такого активу може розглядатися у трьох аспектах:

• на державному рівні – бюджет країни під час війни не отримує валовий продукт;

• на місцевому рівні – місцева громада недоотримує місцеві податки через що не може фінансувати учбові та лікарняні заклади;

• на рівні підприємства – через неможливість ефективного ведення господарської діяльності та скорочення доходів працівники можуть бути звільнені.

Яких негативних наслідків варто очікувати, якщо не розв’язувати проблему?

Невирішена проблема спричиняє негативні наслідки, які потрібно детально описати.

Наприклад,

через неможливість збереження врожаю зернових сільгосппідприємство не зможе його продати за вигідними цінами, які під час воєнного стану є значно нижчими, ніж до війни. А це може призвести до банкрутства сільгосппідприємства.

Які вже робилися спроби розв’язання окресленої проблеми іншими організаціями або інсти- туціями?

Очевидно, що із визначеною проблемою вже хтось намагався працювати й навіть були успішні кроки.

Отже, у відповіді на це запитання потрібно надати інформацію про таку діяльність та її результати. А якщо цією проблемою вже займалася ваша організація, то необхідно розповісти й про свої здобутки в цій сфері.

Наприклад,

сільгосппідприємство зверталося до фінансової установи за кредитом на придбання активу для зберігання зернових. Але не мало можливості виконати умови кредитування і не отримало грошові кошти.

МЕТА ЦЬОГО РОЗДІЛУ – ВИКЛИКАТИ В ДОНОРА ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ВАШИМ ПРОЄКТОМ, ТОМУ ЩО ПРОБЛЕМА, ЯКУ ВИ ЗБИРАЄТЕСЯ РОЗВ’ЯЗАТИ, Є ГОСТРОЮ ТА ПОТРЕБУЄ НЕГАЙНОГО ВТРУЧАННЯ.

Далі в консультації РОЗДІЛ «МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОЄКТУ»,

РОЗДІЛ «ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ ПРОЄКТУ»,

РОЗДІЛ «МЕТОДОЛОГІЯ ПРОЄКТУ»,

РОЗДІЛ «ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА НАСЛІДКИ ПРОЄКТУ»,

РОЗДІЛ «МОНІТОРИНГ ПРОЄКТУ»

ВІД РЕДАКЦІЇ Процес підготовки проєкту під грантову програму не простий. Особливо якщо йдеться про значні суми (мільйони гривень) та створення активів (виробничих потужностей, нерухомості тощо). Тож якщо ви плануєте брати участь у таких грантових конкурсах, то радимо залучити фахівців з грантрайтингу (наприклад, скористатися послугами, які надає Центр розвитку «ЧАС ЗМІН» з підготовки грантових документів або інших фахівців) чи підготувати свого працівника шляхом проходження навчання щодо написання грантових проєктів.

Мар’яна Кобеля-Звір, експертка у сфері залучення грантових ресурсів, кандидат економічних наук