ГРАНТИ

Гранти – це грошові або інші ресурси, надані фізичним та юридичним особам на безоплатній і безповоротній основі міжнародними організаціями, державними установами, урядами, представниками бізнесу, NGO, благодійними організаціями для проведення цільових заходів за напрямами і на умовах, визначених надавачами грантів (грантодавцями або донарами).

Гранти є:

➤ безоплатними, тобто за користування ними не вимагається жодних благ, преференцій або вигід;

➤ безповоротними, тобто після завершення проектних активностей ресурси не потрібно повертати грантодавцю;

➤ цільовими, тобто ресурси надаються для досягнення конкретних суспільно корисних цілей;

➤ грошовими й негрошовими, тобто можуть залучатися як у грошовій, так і натуральній формі (у вигляді матеріальних цінностей, робіт та послуг), інтелектуальної власності, а також інших ресурсів, не заборонених законом.

Грант може надаватися як на реалізацію конкретного проекту (зокрема стартапу), так і для забезпечення стабільного розвитку підприємства, організації.

Проекти поділяються на:

➤ м’які – для проведення навчань, дослідження ринку, інформаційно-роз’яснювальних, адвокаційних компаній тощо;

➤ тверді – інфраструктурні проекти (будівництво, реконструкція, капітальні ремонти, придбання обладнання, техніки тощо).

Грант може передбачати або повне фінансування (тобто донор надає 100% коштів), або часткове фінансування (тобто передбачається обов’язкове залучення інших джерел фінансування – інші гранти, власні або спонсорські кошти тощо).

Залежно від походження гранти поділяються на:

• гранти державних цільових фондів України;

• гранти ЄС;

• гранти США;

• гранти Транскордонних програм;

• гранти урядів країн-членів ЄС;

• гранти Міністерств закордонних справ іноземних держав;

• гранти посольств іноземних держав в Україні;

• гранти країн-членів європейського економічного простору;

• гранти програм регіональної підтримки;

• гранти корпоративних бізнес-структур;

• гранти благодійних фондів.

Таким чином, донором виступає міжнародний, національний, регіональний, суспільний, корпоративний та приватний капітал.

Грант може передбачати участь у проекті:

• лише однієї особи, яка одночасно є і керівником, і виконавцем робіт за грантом (індивідуальний);

• групи осіб (від двох і більше), що належать до однієї організації, установи, підприємства (колективний);

• різних організацій, установ, підприємств (партнерський).

МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА

Вумовах війни, коли фінансові можливості нашої держави обмежені, величезне значення для українського суспільства та бізнесу має саме міжнародна підтримка.

Слід зауважити, що грантову підтримку від різноманітних донорів Україна отримує з проголошенням незалежності, з 1991 року. Найсуттєвіша допомога у цей час надходила від Сполучених Штатів Америки. Тоді першочерговим питанням була розбудова інфраструктури в Україні та наближення її до європейських стандартів.

Після 1997 року акцент підтримки змістився на питання правових і структурних реформ, демократизації суспільства, забезпечення сталого зростання, підвищення рівня й поліпшення умов життя людей у регіонах, підтримки екологічної та ядерної безпеки, відродження культури та духовності.

На початку 2000-х перше місце в грантовій підтримці посідав Європейський Союз. А з 2014 року грантові можливості розширилися для підтримки євроінтеграційних процесів, активізації та розвитку громадянського суспільства, продовження реформ із децентралізації.

Протягом останніх років руку підтримки Україні у вигляді численних грантових програм простягають також Канада, Нідерланди, Велика Британія, Японія, ФРН, Швеція та Швейцарія.

Починаючи з лютого 2022 року від початку повномасштабної війни Росії проти України наші партнери з близького та далекого зарубіжжя, як на Заході, так і на Сході, спрямовують масштабну фінансову підтримку у вигляді грантів на відновлення нашої держави, інфраструктури, відбудову країни та допомогу всім, хто постраждав від агресії окупантів.

Наведемо чотири основні причини підтримки українського суспільства.

ПРИЧИНА № 1. Прагнення безпеки в сучасному глобалізованому світі. Міжнародні інституції всіляко прагнуть, щоб на національному рівні держави-партнера усунути всі потенційні загрози, виклики та ризики безпеки, щоб не допустити виходу їх на глобальний рівень.

ПРИЧИНА № 2. Євроінтеграційний вектор розвитку України. Після набрання чинності у повному обсязі Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом запрацювали механізми наближення до стандартів ЄС, а в ЄС виникли зобов’язання всебічно підтримувати нашу державу, зокрема й фінансово.

ПРИЧИНА № 3. Превентивні заходи. Нашим міжнародним партнерам набагато дешевше зараз надати нам фінансову підтримку на впровадження соціальних та екологічних проектів, на розвиток бізнесу та економіки, на розвиток громад і територій, аніж у майбутньому долати вже на своїх територіях негативні наслідки нашої бездіяльності: нелегальну міграцію, екологічні кризи і т.п.

ПРИЧИНА № 4. Допомога в подоланні негативних наслідків війни. Уряди іноземних держав, міжнародні донорські організації, приватні грантодавці скеровують грошові і негрошові ресурси для підтримки усіх, хто постраждав від війни. Значна фінансова допомога надходить для малого та середнього підприємництва. Це кошти для відкриття та розвитку бізнесу. Вважається, що перемогти у війні можна тільки з сильною економікою.

ПЕРЕВАГИ ГРАНТІВ

Грантові ресурси завжди були, є і залишатимуться важливим механізмом підтримки, яким притаманна практична гнучкість. На відміну від державних програм, грантові програми значно оперативніше реагують на потреби цільових груп. Грантові інструменти можуть швидко змінюватися, реагувати на загрози, виклики та ризики, започатковувати інновації та змінювати традиційні підходи.

До основних переваг грантів можна зарахувати такі:

➤ перемога у грантовому конкурсі дозволяє отримати достатньо велику суму коштів на реалізацію проектів та ініціатив;

➤ впродовж тривалого періоду організація-виконавець користується безоплатно і безповоротно цим дотаційним ресурсом;

➤ реалізація грантового проекту – це суттєвий дисциплінуючий чинник для колективу організації-виконавця та організації-партнера, що працюють над освоєнням грантових ресурсів;

➤ у разі успішного виконання всіх проектних активностей та досягнення проектних цілей підприємство має великі перспективи зі встановлення продуктивних взаємин з грантодавцем щодо подальшого фінансування його проектів, а також може сподіватися на лояльне ставлення та подальшу підтримку інших грантодавців у цій сфері.

Таким чином, використання безповоротних грантових ресурсів стає реальною можливістю для багатьох підприємств перейти на якісно інший рівень роботи. Саме тому важливо розглядати грантові інструменти як перспективу в розвитку та зростанні, вміти користуватися цією можливістю та дивитися на потенційних донорів з позиції довгострокового партнерства.

Грантова підтримка від донорів поширюється на різні сфери: регіональний розвиток, енергетика та енергоефективність, малий та середній бізнес, охорона здоров’я, освіта та наука, економічний розвиток та торгівля, комунікації, охорона навколишнього середовища, соціальна інфраструктура та послуги, транспорт та інфраструктура.

Але в умовах війни пріоритетними є:

➤ виробнича сфера, що дозволяє забезпечувати ріст ВВП, стійкість економіки та максимально швидко відновлювати нашу країну у воєнний і післявоєнний періоди. Головна мета грантових програм – створення нових робочих місць та сприяння розвитку малого й середнього бізнесу;

➤ аграрна сфера, що забезпечить продовольчу безпеку країни, що вкрай важливо для держави в будь-який час та період.

ХТО МОЖЕ ОТРИМАТИ ГРАНТ В УКРАЇНІ

Гранти в Україні можуть отримати як фізичні, так і юридичні особи, а саме:

• представники організацій громадянського суспільства: громадські організації, громадські об’єднання, асоціації, благодійні фонди, ініціативні групи і т.п.;

• представники комерційних організацій: фізичні особи-підприємці, приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, фермерські господарства, кооперативи тощо;

• представники освітньої галузі: вищої, професійно-технічної, шкільної та дошкільної освіти;

• представники медичної галузі: лікарняні заклади, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади переливання крові, швидкої екстреної медичної допомоги, санаторно-курортні заклади;

• представники влади та місцевого самоврядування;

• фізичні особи.

З числа представників аграрного бізнесу у пріоритеті у грантодавців – мікро-, малий та середній бізнес.

Згідно з рекомендаціями Європейської Комісії до категорії «малі та середні підприємства (МСП)» належать підприємства, які відповідають таким критеріям: кількість працівників становить до 250 осіб, річний дохід – до 50 млн євро та/або річний баланс – до 43 млн євро.

Своєю чергою, підприємства поділяються на мікро-, малі та середні таким чином:

Підприємства, показники яких перевищують значення поданих у таблиці критеріїв, належать до великих підприємств.

МСП відіграють важливу роль в соціально-економічному розвитку країни. Вони підтримують економіку регіону під час кризових явищ та забезпечують конкурентоспроможність за допомогою технологічних інновацій. Сектор МСП виконує важливу соціальну функцію, оскільки, по-перше, працевлаштовує переважну більшість зайнятих у приватному секторі, по-друге, зважає на індивідуальні потреби споживачів.

З огляду на вагому соціально-економічну функцію для економіки держави та суспільства в цілому, багато грантодавців та грантових програм у фокусі уваги тримають підтримку саме МСП.

Тож сільгосппідприємства, які належать до МСП, та фізичні особи можуть претендувати на грантову підтримку для діяльності, що стосується таких пріоритетів:

• відкриття власної справи;

• розвиток вже існуючого бізнесу;

• розширення виробничих потужностей;

• вихід на нові ринки, експорт;

• створення нових робочих місць;

• адаптація або перепрофілювання бізнес-діяльності;

• започаткування та розвиток соціального підприємництва;

• запозичення досвіду від іноземного бізнесу;

• консультаційна, експертна підтримка;

• впровадження інноваційних ідей тощо.

Залежно від критеріїв прийнятності, видів і розміру допустимих витрат по кожному окремому проекту фінансова підтримка грантодавця може бути використана на оплату праці, закупівлю сировини та матеріалів, орендну плату за приміщення, закупівлю або оренду сільгосптехніки та обладнання, лізинг, консультативні послуги тощо.

Щодо обсягу фінансування існують різні можливості. Все дуже індивідуально і залежить від:

а) суб’єкта подання заявки, тобто того, хто просить підтримку (представник мікро- чи середнього бізнесу, сфери послуг чи виробничої, переробної чи аграрної галузі і т.д.);

б) грантодавця, що надає фінансування (міжнародний, національний, регіональний чи приватний донор);

в) програми, у межах якої оголошується грантовий конкурс.

Проте якщо узагальнити, то грантові можливості в Україні – це безповоротні ресурси в розмірі від мінімальної суми (наприклад, від 150 000 грн в програмі єРобота) до кількох десятків мільйонів в програмі USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).

В умовах війни роль грантів важко переоцінити, адже надаючи безповоротну грошову та негрошову допомогу представникам мікро-, малого та середнього бізнесу, грантодавці сприяють збереженню та створенню робочих місць, сплаті податків до бюджету та зміцненню економіки України. Бізнес має можливість не лише вистояти в скрутних умовах, але й розвиватися, нарощувати потужності, зміцнювати позиції на рину, виходити на новий рівень прибутковості.

Мар’яна Кобеля-Звір, експертка у сфері залучення грантових ресурсів, кандидат економічних наук