Контакти 
НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, а також захистом життя і здоров’я людей та довкілля, регулюються Законом України від 18.01.2001 р. № 2245-III «Про об’єкти підвищеної небезпеки» (далі – Закон № 2245).
Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх облік затверджено постановою КМУ від 13.09.2022 р. № 1030 «Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки» (далі – Порядок № 1030). Він набрав чинності 16.09.2022 р. Згідно з цим Порядком ідентифікацію об’єктів проводять органи ДСНС.
Нагадаємо, що до 16.09.2022 р. діяв Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 11.07.2002 р. № 956 (далі – Порядок № 956), згідно з яким ідентифікацію проводили органи Держпраці. Порядок № 1030 суттєво відрізняється від Порядку № 956.
Об’єкти підвищеної небезпеки, що були включені до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки відповідно до Порядку № 956 до 16.09.2022 р., мали бути повторно ідентифіковані суб’єктами господарювання до 16.09.2023 р. (п. 19 Порядку № 1030). Ті, хто цього не зробив, можуть зробити це і після вказаної дати.
Метою цієї статті є ознайомлення з Порядком № 1030.
ЯКІ ОБ’ЄКТИ ПІДЛЯГАЮТЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
Іифікація проводиться суб’єктами господарювання стосовно об’єктів, які перебувають у їх власності/користуванні, у яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин (п. 2 Порядку № 1030).
НОТАТКА
Небезпечна речовина – речовина або суміш речовин, що має хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі властивості, безпосередня чи опосередкована дія якої може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища.
Об’єкт підвищеної небезпеки – єдиний майновий комплекс підприємства, що включає будь-які будівлі, виробництва (цехи, відділення, виробничі дільниці), окреме обладнання та джерела небезпеки, розташовані в межах території такого об’єкта, який за результатами ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки вважається об’єктом підвищеної небезпеки відповідного класу.
Ст. 1 Закону № 2245
Перелік небезпечних речовин та їх порогові маси наведено у додатку 1 до Порядку № 1030.
Таким чином, аби з’ясувати, чи потрібно проводити ідентифікацію об’єкта, сільгосппідприємству слід проаналізувати додаток 1 і визначити, які з небезпечних речовин ним використовуються чи зберігаються.
Найбільш поширеними небезпечними речовинами, що використовуються та зберігаються сільгосппідприємствами, зокрема, є такі:
• амонію нітрат (аміачна селітра) – позиції 1-4 Таблиці 1 додатка 1 до Порядку № 1030;
• калію нітрат (калійна селітра) – позиції 5-6 Таблиці 1 додатка 1 до Порядку № 1030;
• дизельне паливо, бензин – позиція 34 Таблиці 1 додатка 1 до Порядку № 1030;
• зріджені займисті гази (скраплений газ) – позиція 18 Таблиці 1 додатка 1 до Порядку № 1030.
Тож якщо у сільгосппідприємства є, наприклад, склад для зберігання зазначених добрив або ємності для зберігання пального чи будь-яких інших небезпечних речовин, то необхідно провести ідентифікацію.
Далі в консультації: МЕТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ,
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ,
Анатолій Рожков, експерт з питань пожежної та техногенної безпеки
Джерело фото складу: forstor.ua