Чи є особливості отримання ліцензії на зберігання пального під час дії воєнного стану?

Ні, немає.

Як і в довоєнні часи, ліцензії на зберігання пального видаються на кожне місце його зберігання (ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», далі – Закон № 481).

Ліцензія на зберігання пального, призначеного для власного споживання, видається на підставі заяви, що подається до територіального органу ДПС у певній області. Форма заяви довільна (лист ДФС від 18.06.2019 р. № 2776/6/99-99-12-01-01-15/ІПК). Водночас ДПС на своєму сайті розмістила таку рекомендовану форму заяви.

Можна також скористатися зразком заяви, розробленим редакцією, який наведено у спецвипуску «Зберігання власного пального».

Аби мати можливість зберігати пальне інших суб’єктів господарювання, для отримання ліцензії крім заяви потрібно подати документи, що підтверджують введення в експлуатацію об’єкта, де зберігається пальне, права користування землею, на якій він розташований, та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин підвищеної небезпеки.

Нагадаємо, що ліцензію на право зберігання пального або рішення про відмову в її видачі орган ДПС має видати не пізніше 20 календарних днів із дня одержання заяви.

Сільгосппідприємства, які зберігають пальне, призначене для власного споживання, зможуть скористатися Е-ліцензуванням, тобто подати заяву на отримання ліцензії (з доданням копії платіжного доручення, завіреного банком на суму 780 грн) в електронному вигляді. Для інших ліцензіатів, які здійснюють оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам, зберігається «старий» порядок отримання ліцензії.

Ельвіра Ткачова, головний редактор