На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Про рішення та зміни, яких зазнав агропромисловий комплекс із початку війни, Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в ексклюзивному інтерв'ю AgroPortal.ua.

Про механізми збільшення потоку експорту з України

Велику підтримку у вирішенні експортних викликів надає Польща. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце.

Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7.

Стосовно портів, то наразі, на жаль, ми можемо експортувати лише через дунайські порти. На них припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Збитки від простою портової інфраструктури оцінюються в десятки мільярдів доларів.

Про Організацію країн-експортерів зернових

У цю Організацію мали б увійти основні виробники зерна в світі. Ці країни повинні мати офіційну позицію щодо вільних ринків, щоб не було дискримінації. Ми спілкувалися вже з Канадою, США, Великою Британією, країнами ЄС. Чекаємо відповіді від Австралії та країн Латинської Америки. Але швидко такі союзи не створюються.

Про роль технологічних компаній в агропродовольчому секторі

Щороку залишок для експорту у нас понад 60–70 %. Цей рік не стане винятком. Таких результатів сектор однозначно досягнув завдяки впровадженню інноваційних продуктів, їх адаптації до природно-кліматичних умов країни.

Українське сільське господарство високотехнологічне, роль міжнародних компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів не варто применшувати. Вони інвестували для адаптації своїх продуктів великі кошти. Подібна тенденція збережеться і надалі, оскільки навіть посівна в умовах війни показала, що аграрії готові змінювати сівозміну, сіяти менш вибагливі культури, але не відкочуватися назад і не економити на технологіях, які забезпечують маржинальність бізнесу.

Про те, що робити аграрному бізнесу, який постраждав від дій агресора

Мінагрополітики спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» створили електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. За допомогою цього інструменту фермери та сільгосппідприємства можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для подальшого відшкодування та компенсацій.

Серед видів майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки, інфраструктурні об’єкти, сільськогосподарська техніка, вантажні та легкові автомобілі, запаси ресурсів, обладнання та устаткування, продукція тваринництва та рослинництва.

Зафіксувати збитки можна за посиланням.

Про роль України для продовольчої безпеки світу

Ми вже відчуваємо напругу на світовому ринку, але піку вона досягне в липні. Зараз у деяких країнах ще є якісь запаси, але всі чекають, що війна закінчиться, і проблема зникне. Ми з вами розуміємо, що до липня ніхто не здасться. Коли ціна на пшеницю досягне $600, тоді постане питання закупівель на наступний рік. Думаю, що є ще запас 2 місяців. Заборона Індії експортувати зерно особливо ні на що не вплине. Але це сигнал того, що країни розуміють, що зерно потрібне їм самим, аби мати що їсти. Китай запасся зерном як ніколи і стимулює внутрішнє виробництво зернових. Але є ще багато країн, які традиційно імпортують українське зерно, і замінити його немає чим. Продовольча криза не за горами.

Джерело: AgroPortal.ua