Багато сільгосппідприємств експортують свою продукцію за кордон і зазвичай це відбувається на умовах відстрочки платежу. А, як відомо, строк повернення валютної виручки при експорті обмежується та підлягає контролю з боку держави.
Тож розглянемо:
- які наразі діють строки повернення валютної виручки;
- які санкції будуть застосовані до експортера у випадку, якщо нерезидент не заплатить у встановлені строки;
- можливі способи уникнення санкцій.
СТРОКИ ЗЕД-РОЗРАХУНКІВ
Граничні строки розрахунків за операціями експорту й імпорту товарів встановлює Нацбанк (п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ, далі – Закон № 2473). Такі строки Нацбанк прописав у п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5. У ньому вказано, що граничний строк розрахунків становить 365 днів.
Але з початку воєнного стану для запобігання відтоку капіталів за кордон Нацбанк неодноразово змінював граничні строки розрахунків за операціями експорту й імпорту товарів. Після внесення всіх цих змін Нацбанк встановив, що при експорті товарів на умовах відстрочення платежу діє граничний строк розрахунків у 180 днів (п. 142 постанови НБУ від 24.02.2022 р. № 18). Цей загальний граничний строк розрахунків в ЗЕД до 11 листопада 2023 року стосувався операцій з експорту усіх без винятку видів сільгосппродукції.
З 11.11.2023 р. набрали чинності зміни до постанови Нацбанку від 14.05.2019 р. № 67 (далі – Постанова № 67), якою встановлюються винятки та (або) особливості запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. А саме – у Постанові № 67 з’явився п. 12 , згідно з яким граничні строки розрахунків за операціями з експорту деяких видів сільськогосподарської продукції становлять не 180 календарних днів, а тільки 90.
Цей граничний скорочений 90-денний строк розрахунків з 11.11.2023 р. стосувався експорту такої продукції рослинництва:
➙ пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (код 1001 УКТ ЗЕД);
➙ жита (код 1002 УКТ ЗЕД);
➙ ячменю (код 1003 УКТ ЗЕД);
➙ вівса (код 1004 УКТ ЗЕД);
➙ кукурудзи (код 1005 УКТ ЗЕД);
➙ соєвих бобів, подрібнених або неподрібнених (код 1201 УКТ ЗЕД);
➙ насіння ріпаку або кользи, подрібненого або неподрібненого (код 1205 УКТ ЗЕД);
➙ насіння соняшнику, подрібненого або неподрібненого (код 1206 00 УКТ ЗЕД);
➙ олії соєвої та її фракцій, рафінованих або нерафінованих, але без зміни їх хімічного складу (код 1507 УКТ ЗЕД);
➙ олії соняшникової, сафлорової або бавовняної та їх фракцій, рафінованих або нерафінованих, але без зміни їх хімічного складу (код 1512 УКТ ЗЕД);
➙ олії ріпакової (із ріпака або кользи) або гірчичної та їх фракцій, рафінованих або нерафінованих, але без зміни їх хімічного складу (код 1514 УКТ ЗЕД);
➙ макухи та інших твердих відходів і залишків, одержаних під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелених або немелених, негранульованих або гранульованих (код 2306 УКТ ЗЕД).
З 11.07.2024 р. п. 12 Постанови № 67 викладено у новій редакції постановою Нацбанку від 09.07.2024 р. № 84 (огляд див. на с. 5 цього номера). В результаті цих змін граничні строки розрахунків за операціями з експорту зазначених вище товарів становлять:
➙ 90 календарних днів для екпортних операцій, здійснених з 11.11.2023 р. до 11.07.2024 р. включно;
➙ 120 календарних днів для операцій, здійснених починаючи з 12.07.2024 р.
Для операцій з експорту всієї іншої сільгосппродукції діє загальний граничний строк розрахунків, встановлений на період дії воєнного стану (тобто і після 11 листопада 2023 р.) – 180 календарних днів.
Далі говоримо про ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ,
ВАРІАНТИ УНИКНЕННЯ НАРАХУВАННЯ ЗЕД-ПЕНІ,
ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКІВ РОЗРАХУНКІВ
Олег Головко, консультант із питань бухгалтерського обліку та оподаткування