Ситуація. Під час податкової перевірки податківці виявили, що сільгосппідприємство начебто завищило витрати насіння та добрив, використаних для вирощування сільгосппродукції. У зв’язку з цим підприємству загрожує донарахування ПДВ за п. 198.5 Податкового кодексу України через використання частини насіння та добрив «не в господарській діяльності». Чи існують норми використання (внесення) насіння та добрив та як «відбитися» від претензій податківців?
АНАЛІЗ ОДНІЄЇ СУДОВОЇ СПРАВИ
Пропонуємо спочатку розглянути одну судову справу, яка дозволяє повністю простежити суть вищенаведеної ситуації. Отже, Рішення Херсонського окружного адмінсуду від 26.02.2018 р. у справі № 821/46/18, яке надалі було підтверджено Постановою Одеського апеляційного адмінсуду від 06.06.2018 р.
СУТЬ СПРАВИ
Під час проведення документальної перевірки сільгосппідприємства орган ДПС із метою перевірки норм використання насіннєвих матеріалів, засобів захисту та живлення рослин звернувся до Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України (далі – Інститут).
Інститут надіслав відповідь, в якій навів запитувані норми, зокрема, норма висіву:
➙ насіння сої на зрошуваних землях для ранніх і середньоранніх сортів (у т.ч. «Аполло») – 600–800 тис. шт./га (або 90–120 кг/га);
➙ насіння ячменю озимого – 4,5 млн. шт./га, що залежно від маси 1000 зерен (40–43 г) у фізичній вазі становитиме 190–200 кг/га;
➙ насіння соняшника залежить безпосередньо від маси 1000 зерен соняшника і може коливатися в межах від 3,5 до 5,5 кг/га тощо.
Стосовно внесення добрив Інститутом рекомендовані наступні норми:
➙ на темно-каштанових ґрунтах під сою рекомендується вносити 30–60 кг/га діючої речовини азоту і стільки ж фосфору, а на легких – ще й 30 кг/га діючої речовини калію;
➙ під соняшник рекомендована доза азотного добрива складає № 30–60, що у фізичній вазі аміачної селітри становить 100–200 кг/га;
➙ нітроамофоска вноситься до сівби або разом із сівбою в дозі 90–150 кг/га тощо.
Податківці порівняли норми, надані Інститутом, із фактичними показниками списання сільгосппідприємством добрив і насіння та виявили «перевитрату». Таку «перевитрату» вони прирівняли до використання цих матеріалів в операціях, що не є господарською діяльністю для сільгосппідприємства. На вартість такої «перевитрати» було донараховано ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.
СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО ПОДАЛО ПОЗОВ ДО СУДУ І ВИГРАЛО СПРАВУ!
Далі в консультації АРГУМЕНТИ СУДУ,
ЯК ОБГРУНТОВУВАТИ КІЛЬКІСТЬ ВИКОРИСТАНИХ
ДОБРИВ ТА НАСІННЯ?
Олександр Голубовський, консультант із бухгалтерського обліку та оподаткування