В «АгроPRO», 2023, № 4, с. 35 ми розповідали, що окрім бронювання працівників законодавство передбачає низку підстав, за наявності яких військовозобов’язана особа матиме право на відстрочку від призову. Нагадаємо, що ст. 23 Закону України від 21.10.1993 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543) визначено 18 категорій осіб, які не можуть бути призваними на військову службу (про кожну з них ми докладно писали).

Проте 30.06.2023 р. набрали чинності зміни до ст. 23 Закону № 3543. Внаслідок чого суттєво змінилась одна з найпоширеніших підстав для відстрочки військовозобов’язаної особи: особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Тому ми звернулись до адвокатки Дар’ї Тарасенко за роз’ясненнями, хто саме матиме змогу оформити відстрочку від призову за цією підставою.

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

НОТАТКА

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: – які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Ч. 11 ст. 23 Закону № 3543 в редакції до 30.06.2023 р.

Д о 30.06.2023 р. сам факт наявності дружини з числа осіб з інвалідністю або матері, батька, тестя чи тещі з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи був підставою для відстрочки. І в родинах, де, наприклад, жінка з інвалідністю має чоловіка, 3 синів і 3 зятів, всі семеро не підлягали призову на військову службу.

З точки зору законодавця це здавалось несправедливим, і він спробував виправити цю несправедливість. Передбачалося (як коментували це депутати після прийняття змін), що поруч з особою з інвалідністю має залишитись лише один родич, а всі інші можуть бути призвані.

Проте сталося не так, як гадалося.

НОВА РЕАЛЬНІСТЬ: ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ НОРМА

НОТАТКА

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: – які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати.

Ч. 11 ст. 23 Закону № 3543 в редакції після 30.06.2023 р.

Розберемося, які особи за законом зобов’язані утримувати особу з інвалідністю. Зверніть увагу, що йдеться саме про утримання, тобто фінансове забезпечення.

Чинне законодавство дійсно визначає випадки, коли один родич зобов’язаний утримувати іншого (ст.ст. 75, 202, 266, 267, 270, 271 Сімейного кодексу України, далі – СКУ). Виходячи із ступеня споріднення родичів, розрізняються і умови, за яких виникає обов’язок утримання іншого родича (чоловіка/дружини, батька/матері, бабусі/дідуся тощо).

Але спільним для усіх випадків, визначених СКУ, є те, що обов’язок утримання виникає виключно у випадках, коли особа потребує матеріальної допомоги.

В деяких випадках визначено, що обов’язок утримання виникає за умови, що особа, від якої вимагають утримання, має можливість надати таку фінансову допомогу.

Зауважу, що раніше питання наявності чи відсутності обов’язку утримувати родича виникало виключно у випадках, коли особа, яка потребує матеріальної допомоги, зверталась до суду з позовом до свого родича і просила суд зобов’язати родича надавати фінансову допомогу. І в цьому випадку саме на позивача покладався обов’язок довести, що він потребує матеріальної допомоги, оскільки його власних доходів недостатньо для покриття витрат на базові потреби. І саме суд визначав, чи виникає в такому разі обов’язок здійснювати утримання.

Вважаю, що в позасудовому порядку неможливо встановити, хто з родичів зобов’язаний утримувати особу з інвалідністю.

Тобто без суду фактично жодна особа (ані працівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП), ані військовозобов’язана особа тощо) не може визначити, чи виконується стосовно конкретного військовозобов’язаного умова «відсутності інших осіб, які за законом зобов’язані утримувати особу з інвалідністю».

Виняток – коли військовозобов’язаний є єдиним повнолітнім родичем особи з інвалідністю.

За зачиненими дверима: мені відомо, що ТЦК та СП отримали інструкцію щодо застосування розглядуваних змін (далі – інструкція ТЦК та СП). Нею повністю ігнорується питання виникнення обов’язку утримання. З інструкції випливає, що особами, які зобов’язані утримувати особу з інвалідністю, є працездатні:

• повнолітні діти;

• чоловік чи дружина.

Вважаю, що така позиція є помилковою. Проте оскаржити відмову в оформленні відстрочки можливо буде лише в судовому порядку. При цьому оскарження не позбавляє ТЦК та СП права мобілізувати військовозобов’язаного, що фактично робить такий спосіб захисту порушеного права неефективним.

Тому питання потреби в матеріальній допомозі і можливості таку допомогу надавати ми «відставимо вбік» і в подальшому будемо виходити з того, що всі чоловіки, дружини та діти зобов’язані утримувати своїх дружин, чоловіків та батьків.

Наголошую: таку позицію ми обрали виключно з метою розуміння, якого підходу від ТЦК та СП чекати в питанні оформлення відстрочки за цією підставою.

ХТО Ж МАТИМЕ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ

Розглянемо основні ситуації, які можуть виникнути у військовозобов’язаних осіб, що мають родичів з інвалідністю, щодо (не)можливості оформити для них відстрочку від призову на підставі п. 11 ст. 23 Закону № 3543.

СИТУАЦІЯ 1.

Чоловік має дружину з інвалідністю.

Вирішальною у такій ситуації є наявність у дружини повнолітніх працездатних дітей. Якщо дружина має повнолітнього сина чи доньку, який(яка) не є особою з інвалідністю, то чоловік не має права на відстрочку. При цьому немає значення, чи є ця повнолітня дитина спільною дитиною подружжя.

Нагадаю, що повнолітніми вважаються особи, які досягли 18-річного віку. Якщо ж жінка з інвалідністю не має дітей або має лише неповнолітніх дітей, то її чоловік має право на відстрочку.

Зверніть увагу! Я наполягаю на тому, що коли йдеться про дружину з інвалідністю, то група не має значення. На практиці ж все частіше трапляються випадки, коли ТЦК та СП тлумачать цю норму інакше і наполягають на тому, що має бути лише І чи ІІ група.

СИТУАЦІЯ 2.

Військовозобов’язаний має батька чи матір, який (яка) є особою з інвалідністю І чи ІІ групи.

Якщо батько чи мати має відповідно дружину чи чоловіка, яка(який) не є особою з інвалідністю і не досяг пенсійного віку, то син не має права на відстрочку.

Якщо у військовозобов’язаного є брат або сестра (син чи донька особи з інвалідністю), які досягли віку 18 років і не є особами з інвалідністю, то військовозобов’язаний не має права на відстрочку.

Інакше кажучи, син матиме право на відстрочку через інвалідність матері чи батька І чи ІІ групи виключно у випадку, коли він є єдиною повнолітньою дитиною, і батько/мати не має працездатного подружжя.

Зауважу, що в інструкції ТЦК та СП серед переліку необхідних документів для оформлення відстрочки для сина зазначений такий документ, як акт встановлення факту здійснення догляду. Із вимогою про надання такого документа я не згодна категорично. Такий акт підтверджує здійснення догляду, тобто надання фізичної допомоги хворому родичу, в той час як в Законі № 3543 згадується лише утримання (фінансова допомога).

СИТУАЦІЯ 3.

Військовозобов’язаний має тещу або тестя з інвалідністю І чи ІІ групи.

Ймовірність оформити відстрочку для зятя майже нульова. Оскільки в цій ситуації є донька, яку ТЦК та СП і вважатиме особою, що зобов’язана утримувати своїх батьків. Тому єдиний варіант, коли ТЦК та СП визнає за зятем право на відстрочку, – це випадок, коли донька особи з інвалідністю (дружина військовозобов’язаного) сама є непрацездатною.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗА ТЕМОЮ

Чи дійсно неможливо оформити відстрочку, коли сама особа з інвалідністю є працездатною?

Ні. Закон № 3543 не містить такої вимоги, тому можливість особи з інвалідністю здійснювати трудову діяльність ніяк не впливає на питання відстрочки для її родичів.

Якщо родич, який зобов’язаний утримувати, не надає фактичну фінансову допомогу, чи можна виключити його зі списку «інших осіб»?

Ні. В Законі № 3543 сказано не «особи, які здійснюють утримання», а «особи, які зобов’язані утримувати». Тому в цей список ми включаємо родичів незалежно від того, чи виконують вони такий обов’язок.

Чи означають ці зміни, що право на відстрочку втратять і ті, хто здійснював постійний догляд за одним зі своїх батьків чи батьків дружини, якщо, скажімо, є інші діти?

Ні. Здійснення постійного стороннього догляду за одним з батьків чи батьків дружини – це окрема підстава для відстрочки, передбачена абз. 10 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543. А, як зазначено вище, у цій консультації ми аналізуємо зміни до абз. 11 ч. 1 ст. 23 цього закону. До абз. 10 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 зміни не вносились.

Копії яких документів необхідно подати для оформлення відстрочки за наявності родича з інвалідністю І чи ІІ групи?

Необхідно надати документи, які підтверджують існування відповідних обставин. Наприклад:

• для синів такими документами є:

– свідоцтво про народження; – документ про інвалідність одного з батьків;

– документальне підтвердження відсутності інших осіб, які за законом зобов’язані утримувати особу з інвалідністю (див. пораду нижче);

– як зазначено вище – ТЦК та СП часто вимагають надання акта встановлення факту здійснення догляду.

• для чоловіків такими документами є:

– свідоцтво про шлюб;

– документ про інвалідність дружини;

– документальне підтвердження відсутності повнолітніх дітей.

На останньому зупинимось. Інструкція ТЦК та СП вимагає «витяг з реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи з інвалідністю». Проте такого витягу не існує.

Тому адвокати радять звертатись до РАЦСів з письмовою заявою про надання інформації про відсутність в реєстрі запису про наявність повнолітніх дітей у особи (таку інформацію РАЦС надає не в формі витягу, а як відповідь на звернення в довільній формі). Або оформлювати нотаріально посвідчену заяву особи з інвалідністю про підтвердження факту відсутності інших повнолітніх дітей.

І наостанок: я щиро сподіваюсь, що зазначена норма найближчим часом буде змінена – з тим щоб підстави для відстрочки були прозорі і зрозумілі українцям, а у ТЦК та СП не залишалось можливості вирішувати питання оформлення відстрочки на свій розсуд.

Дар’я Тарасенко, адвокатка