Контакти 
27.07.2024 р. набрав чинності Закон України від 18.06.2024 р. № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) (крім окремих норм).
При цьому «старий» Закон України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) поки що діятиме тільки в частині, що не суперечить нормам Закону № 3817, а з 01.01.2025 р. він практично повністю втратить свою чинність.
Змін, запроваджених Законом № 3817, доволі багато і вони стосуються різних аспектів виробництва, обігу та ліцензування вищевказаних підакцизних товарів. Ми ж сьогодні розглянемо лише ті зміни, які безпосередньо зачіпають сільгоспвиробників, а саме – ліцензування зберігання пального, у тому числі для потреб власного споживання.
МІСЦЕ ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО
Закон № 3817 на відміну від Закону № 481 вводить поняття «місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки» (далі – місце зберігання пального для власних потреб) і взагалі суттєво розділяє порядок ліцензування зберігання пального та ліцензування зберігання пального для потреб власного споживання.
НОТАТКА
місце зберігання пального – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування;
П. 48 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817
місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.
П. 49 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817
Ці терміни застосовуються з 27.07.2024 р.
Нагадаємо, що за Законом № 481 місцем зберігання пального було місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Як бачимо, якщо сільгосппідприємство використовує пальне виключно для потреб власного споживання, то тепер місцем його зберігання вважається місце (територія), на якому розташована, зокрема, тара, в якій може зберігатися пальне (крім тари об’ємом до 60 літрів). Тож якщо сільгосппідприємство, наприклад, зберігає у складському приміщенні пальне у бочках по 100 літрів, то йому на це приміщення потріб оформити ліцензію на зберігання пального для потреб власного споживання.
У п. 83 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817 міститься поняття «споживча тара» (у Законі № 481 такого визначення не було). До такої тари віднесено тару для товару (продукції), вартість якої є складовою частиною вартості такого товару (продукції) для кінцевого споживача.
А от визначення поняття «тара споживача» в Законі № 3817 нема. Проте термін «споживач» міститься у ст. 1 Закону України від 12.05.1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів» – це фізична особа, яка, зокрема, придбаває та використовує продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Хоча, якщо виходити із загального змісту наведеного терміна, то такою тарою можна вважати будь-яку каністру, бочку об’ємом менше 60 літрів, яка на праві власності належить сільгосппідприємству. Тому, на наш погляд, з цього питання не зайвим буде дочекатися роз’яснення ДПС України.
Далі про ЗМІШУВАННЯ ПАЛЬНОГО НЕ Є ВИРОБНИЦТВОМ,
ВАРТІСТЬ ТА СТРОК ДІЇ «НОВИХ» ЛІЦЕНЗІЙ,
Олег Головко, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування
Ельвіра Ткачова, головний редактор