З метою запобігання рейдерству, вдосконалення механізмів для його протидії законодавцем прийнято Закон України від 12.05.2022 р. № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» (далі – Закон № 2255).

Цим Законом внесено зміни до:

• Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161);
• Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952);
• Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755);
• Закону України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2255 передбачено, що він набирає чинності через 2 місяці з дня опублікування, окрім деяких норм, які набирають чинності через три та чотири місяці. Оскільки Закон № 2255 опублікований у газеті «Голос України» від 26.05.2022 р. № 111, він набере чинності 26.07.2022 р.

Тож проаналізуємо зміни, запроваджені Законом № 2255, актуальні для сільгосппідприємств.

ЗМІНИ, ЩО НАБИРАЮТЬ ЧИННОСТІ З 26.07.2022 Р.

ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ № 1952

Удосконалено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності (далі – рішень) у сфері державної реєстрації прав (ст. 37 Закону № 1952).

Змінено строки для оскарження. Рішення державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення. Раніше цей строк становив 60 календарних днів.

Як і раніше, скарга може бути подана до Мін’юсту та його територіальних органів.

Рішення територіальних органів Мін’юсту можуть бути оскаржені до Мін’юсту протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав (наприклад, отримала оскаржуване рішення, дізналась про вчинення дії/бездіяльності), але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення. Раніше цей строк становив 15 календарних днів.

Якщо закінчення вищевказаних строків припадає на місяць, що не має відповідного числа, то їх закінченням вважається останній день цього місяця. Наприклад, особа дізналась про порушення своїх прав 31.07.2022 р., строк для подання скарги мав би закінчуватись 31.09.2022 р., але вересень не має 31 числа, тому скаргу слід подати до 30.09.2022 р.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем для подання скарги є перший робочий день після вихідного/святкового/неробочого дня. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв’язку чи направлено іншими засобами зв’язку.

Зміст скарги доповнено новими реквізитами – номером телефону та/або адресою електронної пошти, а також відомостями про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення сплило більше відповідно двох та одного місяців).

Як і раніше, в скарзі необхідно зазначати ПІБ (найменування) скаржника, його місця проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, вимоги скаржника і дату складення скарги.

Відтепер в скарзі не потрібно зазначати відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.

Скарга може бути подана також і в електронній формі за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Встановлено право скаржника додавати документи (їх копії), що підтверджують порушення його прав. При цьому вимога про засвідчення таких копій належним чином відсутня. Раніше це був обов’язок скаржника і, за відсутності належним чином засвідчених копій таких документів, у розгляді скарги відмовляли.

Скарга, складена без дотримання встановлених вимог, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Мін’юсту, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє скаржника права на повторне її подання в установленому порядку. При цьому з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику перебіг строку на оскарження зупиняється. Раніше в такій ситуації у розгляді скарги відмовляли.

Змінено строк розгляду скарги. Скарга розглядатиметься протягом одного місяця з дня її надходження. За необхідності цей строк може бути продовжений, але загальний строк розгляду не може перевищувати 45 днів. Про таке продовження скаржник має бути повідомлений. Раніше передбачався лише максимальний строк розгляду скарги – 45 днів.

Скарги можуть бути об’єднані для розгляду, якщо це сприятиме своєчасному, всебічному та об’єктивному встановленню відповідних обставин. У такому разі строк розгляду обраховується з дня надходження першої із скарг.

Рішення про результати розгляду скарги розміщується на офіційному вебсайті Мін’юсту чи відповідного територіального органу не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття. Раніше таке рішення направлялось скаржнику. Цю норму прибрали, отже, вірогідно, що рішення не надсилатиметься скаржнику, а лише оприлюднюватиметься.

Передбачено, що перша реєстрація права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Держреєстр прав) можлива лише за умови наявності відомостей про таку ділянку у Державному земельному кадастрі (ст. 13 Закону № 1952).

Новостворений об’єкт нерухомого майна може бути зареєстрований у Держреєстрі прав за наявності відомостей про нього в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ст. 18 Закону № 1952).

ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ № 755

Засновники (учасники) юридичної особи, її керівник та члени керівних органів через портал електронних сервісів в режимі реального часу отримуватимуть засобами телекомунікаційного зв’язку відомості про факт подання (прийому) документів для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи.

Тому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР) має міститися інформація про їх телефон та/або адресу електронної пошти (п. 41 ч. 1 ст. 8 Закону № 755).

На сьогодні в ЄДР немає такої інформації щодо всіх зареєстрованих юридичних осіб, отже, вона буде вноситися поступово, одночасно із внесенням змін до будь-яких відомостей про юридичну особу, а також при реєстрації новостворених юридичних осіб. Ймовірно, буде надана можливість внести такі дані до ЄДР не чекаючи інших змін. Наприклад, шляхом подання заяви з телефоном та/або адресою електронної пошти керівника/засновника. На сьогодні роз’яснень, як це відбуватиметься, ще не маємо.

Підтвердити повноваження представника юридичної особи можна буде в т.ч. (ч. 2 ст. 14 Закону № 755):

➨ довіреністю, виданою відповідно до законодавства іноземної держави;

➨ рішенням уповноваженого органу управління юридичної особи про призначення (обрання) нового керівника (у разі коли саме він буде подавати заяву державному реєстраторові).

Нагадаємо, раніше Законом № 755 було передбачено лише два документи, що засвідчують повноваження представника – документ, що підтверджує повноваження законного представника, та нотаріально посвідчена довіреність. Як бачимо, відтепер таких документів є 4 види.

У разі відмови в державній реєстрації через подання документів не в повному обсязі або з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання можна подати їх повторно протягом місяця з дня прийняття рішення про відмову (ст. 28 Закону № 755). При цьому адміністративний збір повторно не справляється (ст. 36 Закону № 755). Раніше подання документів не в повному обсязі та/або з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання тощо було підставою для зупинення державної реєстрації. Зауважимо, що по документам, поданим до 26.07.2022 р., у проведенні реєстраційної дії буде відмовлено, якщо з дати їх подання спливло не менше 30 днів, а реєстраційну дію не проведено і не відмовлено в її проведенні (п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2255).

Удосконалено порядок оскарження рішень у сфері державної реєстрації (ст. 34 Закону № 755). Він аналогічний порядку оскарження рішень у сфері державної реєстрації прав, викладеному вище.

Ірина Дмитерко, заступник головного редактора

Продовження буде