9 липня 2023 року набрав чинності Закон України від 20.06.2022 р. № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон № 2320). У зв’язку з цим Закон України від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР «Про відходи» втратив чинність (далі – старий закон). Цей довгоочікуваний документ запускає реформу управління відходами та наближає українське законодавство до законодавства ЄС.

➊ Управління відходами – це комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об’єктами видалення відходів (п. 38 ст. 1 Закону № 2320). Таке саме визначення запропоновано Директивою Європейського Парламенту та Ради 2008/98/ЄС про відходи.

➋ Суб’єктами у сфері управління відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, суб’єкти господарювання, діяльність яких призводить до утворення відходів, а також суб’єкти господарювання у сфері управління відходами.

➌ Утворювачі або власники відходів, які не є суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, зобов’язані забезпечувати зберігання відходів у спосіб, що є безпечним для здоров’я людини та навколишнього природного середовища, та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом одного року з моменту їх утворення. Раніше старий закон не встановлював для них обов’язків та не регулював їх дії щодо поводження з відходами.

➍ Введено поняття розширена відповідальність виробника (ст. 10 Закону № 2320). Вона встановлюється щодо виробників продукції, у результаті споживання/використання якої утворюються відходи упаковки, електричного та електронного обладнання, батарей і акумуляторів, транспортних засобів, знятих з експлуатації, мастил (олив), шин, текстилю тощо.

Виробники виконують свої зобов’язання:

• колективно – через організацію колективної розширеної відповідальності виробників;

• індивідуально – через організацію індивідуальної розширеної відповідальності.

Це принципово новий підхід, який зобов’язує виробників управляти відходами після продажу своєї продукції.

➎ Управління відходами базується на:

➤ циркулярності економіки (англ. Closed-loop economy, Circular economy), що передбачає безвідходне виробництво, відновлення та раціональне споживання ресурсів з метою мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення сталого розвитку;

➤ ієрархії управління відходами, яка передбачає п’ять ступенів управління відходами. Базовим рівнем є запобігання утворенню відходів (ст. 5 Закону № 2320). Якщо запобігти не вдається, то відходи мають повторно використовуватися. Якщо це неможливо, то здійснюється рециклінг (операція з відновлення, у результаті якої відходи переробляються у продукцію, матеріали або речовини для їх використання за первинною або іншою метою (не включає виробництво енергії чи перетворення відходів у матеріали, що можуть бути використані як паливо або як матеріали для зворотного заповнення). Перелік операцій з відновлення відходів наведений у додатку 2 до Закону № 2320. Якщо і рециклінг неможливий, то застосовуються інші види утилізації відходів, у т. ч. операції з відновлення енергії чи перероблення на матеріали, що будуть використовуватися як паливо або матеріали для зворотнього заповнення (ст. 6 Закону № 2320). І тільки у разі відсутності можливостей виконати попередні операції відбувається видалення відходів, тобто їх захоронення у спеціально обладнаних місцях та знищення (знешкодження) на установках, що не відповідають екологічним нормативам. Перелік операцій з видалення відходів наведений у додатку 1 до Закону № 2320.

➏ На відміну від старого закону, передбачено поділ відходів на два класи (було чотири класи) (ст. 7 Закону № 2320):

1) небезпечні відходи (Перелік властивостей, що роблять відходи небезпечними, наведений у додатку 3 до Закону № 2320);

2) відходи, що не є небезпечними.

Класифікація здійснюється відповідно до Національного переліку відходів і Порядку класифікації відходів, які затверджені постановою КМУ від 20.10.2023 р. № 1102. Відходи згідно з Національним переліком відходів поділяються на групи, підгрупи та види.

До групи 2 належать «Відходи сільського і лісового господарства, садівництва, мисливства, рибальства та аквакультури, виробництва та обробки харчових продуктів». Вона містить такі підгрупи:

02 01 Відходи сільського і лісового господарства, аквакультури, садівництва, мисливства і рибальства

• 02 01 01 Осад (шлам, мул) від промивання та очищення

• 02 01 02 Відходи тканин тваринного походження

• 02 01 03 Відходи тканин рослинного походження

• 02 01 04 Відходи пластмаси (за винятком паковання/упаковки )

• 02 01 06 Тваринні фекалії, урина та гній (включаючи зіпсовану солому), стоки, зібрані окремо та оброблені поза місцями утворення

• 02 01 07 Відходи лісового господарства

• 02 01 08* Агрохімічні відходи, що містять небезпечні речовини

• 02 01 09 Агрохімічні відходи інші, ніж зазначені за кодом 02 01 08

• 02 01 10 Відходи металу

• 02 01 99 Інші відходи цієї підгрупи

02 02 Відходи виробництва та обробки м’яса, риби та інших харчових продуктів тваринного походження

• 02 02 01 Осад (шлам, мул) від промивання та очищення

• 02 02 02 Відходи тканин тваринного походження

• 02 02 03 Сировина та продукти, не придатні для споживання або перероблення

• 02 02 04 Шлами від оброблення (очищення) стоків на підприємстві

• 02 02 99 Інші відходи цієї підгрупи

02 03 Відходи виробництва та обробки фруктів, овочів, зерна, харчових олій, какао, кави, чаю; перероблення тютюну; виробництва консервів, виробництва дріжджів, підготовки і бродіння меляси

• 02 03 01 Осад (шлам, мул) від промивання, очищення, чистки, центрифугування та сепарації

• 02 03 02 Відходи консервуючих речовин

• 3 02 03 03 Відходи екстракції розчинниками

• 02 03 04 Сировина та продукти, не придатні для споживання або обробки

• 02 03 05 Осад (шлам, мул) від оброблення (очищення) стоків на підприємстві

• 02 03 99 Інші відходи цієї підгрупи

02 04 Відходи цукрового виробництва

• 02 04 01 Ґрунт від очищення та промивання буряка

• 02 04 02 Некондиційний карбонат кальцію (вапняк)

• 02 04 03 Осад (шлам, мул) від оброблення (очищення) стоків на підприємстві

• 02 04 99 Інші відходи цієї підгрупи

02 05 Відходи виробництва молочних продуктів

• 02 05 01 Сировина та продукти, непридатні для споживання або перероблення

• 02 05 02 Осад (шлам, мул) від оброблення (очищення) стоків на підприємстві

• 02 05 99 Інші відходи цієї підгрупи

02 06 Відходи хлібопекарської та кондитерської промисловості

• 02 06 01 Сировина та продукти, не придатні для споживання чи перероблення

• 02 06 02 Відходи консервантів

• 02 06 03 Осад (шлам, мул) від оброблення (очищення) стоків на підприємстві

• 02 06 99 Інші відходи цієї підгрупи

02 07 Відходи виробництва алкогольних та безалкогольних напоїв (за винятком кави, чаю та какао)

• 02 07 01 Відходи від промивання, очищення та механічного подрібнення сировини

• 02 07 02 Відходи дистиляції спирту

• 02 07 03 Відходи хімічного оброблення

• 02 07 04 Сировина та продукти, не придатні для споживання чи перероблення

• 02 07 05 Осад (шлам, мул) від оброблення (очищення) стоків на підприємстві

• 02 07 99 Інші відходи цієї підгрупи

➐ Статус відходів може бути оголошено припиненим, якщо вони пройшли операцію з відновлення та речовина, матеріал або предмет відповідають технічним регламентам і стандартам, що застосовуються до продукції, вони не призводять до негативного впливу на здоров’я людей або навколишнє природне середовище або існує ринок або попит на них як на товар (ст. 8 Закону № 2320).

Операція з відновлення відходів може бути найпростішою з тих, що застосовуються до відповідного виду відходів, зокрема демонтаж, сортування, дроблення, ущільнення, гранулювання, сушіння, подрібнення, кондиціонування. Критерії оголошення припинення статусу відходів, порядок його оголошення та перелік видів відходів, щодо яких цей статус може бути оголошено, затверджуватиметься КМУ.

➑ Якщо власник або користувач земельної ділянки виявив на ній відходи, власник яких не встановлений, то він невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких відходів, має проінформувати про це орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади.

Своєю чергою, вони зобов’язані разом з Держекоінспекцією та Нацполіцією встановити утворювача або власника виявлених відходів. Якщо власник відходів встановлений, то він зобов’язаний відшкодувати всі витрати на його пошук, а також витрати на збирання, перевезення та оброблення відходів. Якщо ні, то всі витрати здійснюються за рахунок державного або місцевого бюджету. Порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, визначатиметься КМУ.

➒ Обліку підлягають усі відходи, утворені, зібрані, перевезені та оброблені на території України. Облік ведеться за обсягом, кодом і найменуванням, джерелами утворення та здійсненням операцій з управління відходами. Ведення облікових записів здійснюється відповідно до типових форм обліку відходів. Порядок державного обліку відходів, порядок подання звітності затверджуватиметься Мінекології.

➓ Звітність щодо управління відходами подають:

1) суб’єкти господарювання, діяльність яких призводить до утворення відходів;

2) суб’єкти господарювання у сфері управління відходами;

3) організації розширеної відповідальності виробника;

4) виробники продукції щодо відходів від якої встановлено розширену відповідальність виробника;

5) суб’єкти господарювання, що оголошують припинення статусу відходів.

Подання звітності до інформаційної системи управління відходами здійснюється шляхом заповнення електронної звітної форми з використанням електронного цифрового підпису.

Порядок подання декларації про відходи затверджений постановою КМУ від 07.05.2022 р. № 556. Постановою КМУ від 19.08.2023 р. № 876 до цього Порядку внесено зміни та затверджено нову форму декларації, які наберуть чинності 01.01.2024 р. В результаті вказаних змін потрібно декларувати відходи, утворені в обсязі 50 тонн і більше (раніше було 50 умовних одиниць, що розраховувалися за формулою), а також можна відстежити, куди відходи передані та що з ними відбувається далі. Як і раніше, такі декларації подаватимуться раз на рік до 20 лютого. Тож за новою формою та за новим порядком потрібно подавати декларацію до 20 лютого 2024 року.

➒ Суб’єкти господарювання у сфері управління небезпечними відходами, що здійснюють збирання та оброблення небезпечних відходів, зобов’язані отримати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами до 9 січня 2024 року (протягом шести місяців з моменту набрання чинності Законом № 2320).

Суб’єкти господарювання у сфері управління відходами, які мають установки, що експлуатуються станом на 09.07.2023 р., дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів мають отримати:

• протягом шести місяців після набрання чинності Законом № 2320 – щодо установок потужністю 100 тонн на добу або більше;

• протягом одного року після набрання чинності Законом № 2320 – щодо установок потужністю менше 100 тонн на добу.

Іван Паламарчук, екологічний аудитор, заслужений природоохоронець України