На жаль, сьогодні повітряні тривоги стали буденністю для мільйонів українців. Ігнорування цього сигналу може призвести до втрат людських життів. Разом з тим велика кількість підприємств вже відновила діяльність, отже, у роботодавців виникають питання щодо роботи працівників під час повітряної тривоги, відповідальності роботодавця за життя і здоров’я працівників тощо.

Тому далі розглянемо, яких заходів повинен вжити роботодавець з огляду на сучасні реалії, яка відповідальність може настати для нього та ін.

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ

На сьогодні прямої норми, яка передбачає відповідальність саме за ігнорування повітряної тривоги, ні для керівника підприємства, ні для його працівників або клієнтів/відвідувачів немає.

Однак є норми, які можуть бути застосовані у якості санкції за ігнорування сигналу повітряної тривоги.

Основний закон, що регулює правовідносини у цій сфері, – Кодекс цивільного захисту України (далі – КЦЗУ).

КЦЗУ регламентує права та обов’язки, а також порядок дій громадян у разі виникнення надзвичайних ситуацій (в тому числі у разі повітряної тривоги) на всіх рівнях:

➨ державному (органи центральної влади);

➨ місцевому (органи місцевого самоврядування/місцеві адміністрації);

➨ суб’єкти господарювання (підприємства/установи/організації). Існує чимало видів надзвичайних ситуацій, однак ми зосередимось саме на загрозі повітряного удару (оголошення повітряної тривоги).

ОБОВ’ЯЗКИ РОБОТОДАВЦЯ У РАЗІ ОГОЛОШЕННЯ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

Перелік завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту встановлено ч. 1 ст. 20 КЦЗУ. Проте він розроблений відповідно до максимально широкого спектру надзвичайних ситуацій. У цій статті виділимо основні обов’язкові дії підприємства в умовах загрози повітряного удару:

➤ передбачити систему оповіщення всіх наявних осіб на підприємстві про повітряну тривогу (це може бути здійснено усно відповідальним працівником, шляхом ввімкнення сигналу «пожежа» чи іншого встановленого сигналу тощо);

➤ розробити евакуаційний план у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» та його дотримуватись (тобто проводити евакуацію людей);

➤ призначити (ввести у штат) відповідальну особу з питань цивільного захисту або посадову особу з питань цивільного захисту чи створити підрозділи з питань цивільного захисту (залежно від типу та розміру підприємства);

➤ регулярно проводити тренінги/семінари/навчання працівників щодо дій під час сигналу «повітряна тривога». Факт проведення тренінгів/семінарів/навчання може підтверджуватись, зокрема, особистими підписами працівників у журналі/відомості про проведення відповідних заходів;

➤ розробити план реагування на надзвичайні ситуації або інструкцію щодо дій персоналу підприємства у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. З цим планом або інструкцією кожен працівник повинен бути ознайомлений особисто під підпис.

Організація заходів цивільного захисту підприємства здійснюється відповідними підрозділами (посадовими особами), які створюються (призначаються) керівниками підприємства з урахуванням, зокрема, таких вимог (ч. 2 ст. 20 КЦЗУ):

• посадові особи з питань цивільного захисту призначаються наказом керівника. Вони повинні мати відповідну освіту/кваліфікацію у сфері захисту населення. Такі особи призначаються у суб’єктів господарювання із загальною чисельністю працюючих від 200 до 3 тисяч осіб та у суб’єктів господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту;

• особи, відповідальні за питання цивільного захисту, за рахунок штатної чисельності суб’єкта господарювання призначаються у суб’єктів господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб. Такі особи призначаються наказом керівника з числа працівників підприємства.

ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН У РАЗІ ОГОЛОШЕННЯ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

Громадяни, в т. ч. працівники підприємств, при виникненні надзвичайної ситуації зобов’язані (ч. 2 ст. 21 КЦЗУ):

➊ дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

➋ дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

➌ вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

➍ повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

➎ у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

➏ дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;

➐ виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем. Тобто забезпечення безпеки людей у разі оголошення повітряної тривоги – це відповідальність не тільки підприємства (керівника), а й працівників та відвідувачів компанії.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧІ ДОКУМЕНТИ

Для організації діяльності єдиної державної системи цивільного захисту розробляється та затверджується, зокрема, план реагування на надзвичайні ситуації (далі – План) (п. 1 ч. 1 ст. 130 КЦЗУ):

➨ КМУ, Радою міністрів АРК (у масштабі України, АРК);

➨ центральними органами виконавчої влади (у масштабі галузі);

➨ місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (у масштабі області, міст Києва та Севастополя, району, територіальної громади, району у місті);

➨ суб’єктами господарювання (у масштабі суб’єкта господарювання (крім об’єкта підвищеної небезпеки)).

А суб’єктами господарювання (крім об’єктів підвищеної небезпеки) з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше розробляється та затверджується інструкція щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. Для розробки плану реагування на надзвичайні ситуації за приклад можна взяти «Методичні рекомендації посадовим особам з питань цивільного захисту з організації цивільного захисту на суб’єкті господарювання по місту Києву», оскільки чітких законодавчо визначених критеріїв щодо його розробки саме для суб’єкта господарювання немає. Як інструкція, так і план повинні розроблятись відповідними фахівцями з урахуванням особливостей кожного підприємства (розташування, наявність бомбосховища або іншого укриття тощо).

Далі в консультації про ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЯКІ ДІЇ МАЮТЬ ЗДІЙСНИТИ ЧИТАЧІ «АГРОPRO», ЯКІ ДІЇ МАЮТЬ ЗДІЙСНИТИ ЧИТАЧІ «АГРОPRO» (наводимо основні організаційно-розпорядчі документи, які в т. ч. можуть стосуватись безпеки під час повітряної тривоги).

Ілля Менчак, юрист