06.05.2023 р. набрав чинності Закон України від 11.04.2023 р. № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050). Цим Законом, серед іншого, передбачено звільнення від оподаткування земель, що перебувають у консервації. Отже, у сільгосппідприємств виникають питання щодо цієї процедури. Відповіді на найпоширеніші з них наводимо далі.
Нотатка
Консервація земель – припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.
Ст. 1 Закону № 962
Консервація земель здійснюється шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов’язаних із такою консервацією, забороняється.
Ч. 2 ст. 172 ЗКУ
Яке законодавче регулювання консервації земель?
Законодавчі особливості реалізації охоронної процедури консервації земель втілені у положеннях:
• Земельного кодексу України (далі – ЗКУ);
• Закону України від 19.06.2003 р. № 962-IV «Про охорону земель» (далі – Закон № 962);
• Закону України від 22.05.2003 р. № 858-IV «Про землеустрій» (далі – Закон № 858);
• Порядку консервації земель, затвердженого постановою КМУ від 19.01.2022 р. № 35 (далі – Порядок № 35);
• Правил розроблення робочих проектів землеустрою, затверджених постановою КМУ від 02.02.2022 р. № 86;
• інших чинних нормативно-правових актів у сфері регулювання земельних відносин.
Таким чином, земельні ділянки, щодо яких було прийнято рішення про їх консервацію, так би мовити, знаходяться у стані тимчасового «відпочинку», при якому унеможливлюється будь-яке їх господарське використання. Можливим є лише використання таких ділянок для досягнення мети консервації – відновлення їх природних властивостей шляхом вчинення діяльності із залуження, заліснення та ренатуралізації.
Водночас положення ч. 2 ст. 172 ЗКУ підходять до визначення консервації земель не так категорично, як положення ст. 1 Закону № 962.
Аналізуючи відповідні законодавчі положення, можна зазначити, що чинне земельне законодавство дозволяє проводити консервацію земель із встановленням режиму їх обмеженого господарського використання у випадках, коли такий режим обґрунтовано доцільний, а можливість його втілення допустима в межах заходів із відновлення природних властивостей землі (залуження, заліснення або ренатуралізації), внаслідок консервації.
В будь-якому випадку основна мета та охоронне направлення консервації земель – це відновлення природних властивостей конкретно визначеної земельної ділянки.
Далі в консультації відповіді на наступні запитання:
Яка процедура консервації земельної ділянки, на якій розміщені фортифікаційні споруди?
Чи передбачає консервація земельної ділянки звільнення її від фортифікаційних споруд?
Віталій Правдюк, адвокат