Контакти 
З необхідністю переоцінки основних засобів (ОЗ) доводиться мати справу багатьом підприємствам. Причини для переоцінки можуть бути різні, але під час війни потреба у її проведенні часто виникає через пошкодження чи псування ОЗ. Процес переоцінки є досить кропітким. Тож сьогодні поговоримо про те, коли доцільно проводити переоцінку, як правильно це зробити та які наслідки вона матиме.
КОЛИ І ДЛЯ ЧОГО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПЕРЕОЦІНКА ОЗ
Переоцінка ОЗ – це перегляд їх залишкової вартості і доведення такої вартості до рівня справедливої.
Підприємство може переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу (п. 16 П(С)БО 7). Тож переоцінка ОЗ – справа цілком добровільна. Адже у наведеній нормі вказано «може», а не «зобов’язане». Тож переоцінка проводиться за рішенням підприємства, яке слід оформити відповідним наказом керівника.
Результатом переоцінки є:
• дооцінка – якщо залишкова вартість активу менша від його справедливої вартості. Її доцільно проводити, якщо підприємство хоче підвищити капіталізацію, аби залучити інвестора чи отримати кредит, адже дооцінка позитивно впливає на показник чистих активів;
• уцінка – якщо залишкова вартість активу більша від його справедливої вартості. Вона дає змогу зменшити податок на прибуток платникам – «малодохідникам», а також мінімальну базу оподаткування ПДВ при продажу чи безоплатній передачі ОЗ (про це детальніше – далі).
УМОВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕОЦІНКИ
Як зазначалось вище, переоцінка проводиться, якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.
Отже, для проведення переоцінки сільгосппідприємство перш за все має визначити критерій суттєвості.
Так, критерій суттєвості може бути встановлено в розмірі, що дорівнює (п. 34 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, далі – Методрекомендації № 561):
– 1% чистого прибутку (збитку) підприємства;
– 10% відхилення залишкової вартості об’єктів ОЗ від їх справедливої вартості.
Проте вищенаведені критерії мають рекомендаційний характер і підприємство має право не зважати на них, а самостійно встановити власні критерії суттєвості (наприклад 5% чи 15%). Таке рішення повинне бути зафіксоване в наказі про облікову політику підприємства.
Що стосується дати балансу, то це дата, на яку складається баланс підприємства (п. 3 П(С)БО 6). Зазвичай датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду, тобто 31 березня, 30 червня, 30 вересня і 31 грудня.
У разі прийняття рішення про переоцінку об’єкта ОЗ на ту ж саму дату необхідно здійснювати переоцінку всіх об’єктів групи ОЗ, до якої належить цей об’єкт (п. 16 П(С)БО 7). І надалі таку переоцінку слід робити регулярно. При цьому законодавство не визначає, що вважати «регулярністю», тому передбачити періодичність переоцінки також слід в наказі про облікову політику (наприклад, раз на п’ять років чи інший період).
Під групою ОЗ розуміється сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням й умовами використання необоротних матеріальних активів (п. 4 П(С)БО 7, п. 34 Методрекомендацій № 561). Наприклад, якщо підприємство хоче переоцінити автомобіль, то доведеться переоцінити всі ОЗ, що входять до групи «Транспортні засоби».
Але! Підприємствам, що мають у групах значну кількість об’єктів ОЗ, варто скористатися порадами Мінфіну (лист Мінфіну від 25.03.2005 р. № 31-04200-20-10/48-05). Він рекомендує розробити власний перелік груп ОЗ для переоцінки і згрупувати їх за класами і типами, наведеними у Класифікаторі «Класифікація основних фондів ДК 013-97», затвердженому наказом Держстандарту від 19.08.1997 р. № 507.
Тобто якщо на підприємстві є, наприклад, сільгосптехніка, значний автопарк із вантажних і легкових автомобілів, то доцільно поділити їх на окремі групи. Це дозволить заощадити кошти та зменшити обсяг робіт при переоцінці. Обраний порядок групування слід закріпити у наказі про облікову політику. А вже після цього проводити переоцінку.
ХТО ПРОВОДИТЬ ПЕРЕОЦІНКУ ОЗ
Для проведення переоцінки ОЗ доведеться звертатися до професійних оцінювачів – це вимога ст. 7 Закону України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2658).
А зважаючи на те, що переоцінювати потрібно не лише окремий об’єкт, а всю групу ОЗ, то ця процедура може виявитись недешевою.
На жаль, можливості самостійно переоцінити ОЗ законодавством (у т. ч. на період воєнного стану) не передбачено. Мало того, в ст. 8 Закону № 2658 прямо сказано: якщо підприємство здійснить переоцінку ОЗ самостійно, то її буде визнано недійсною. А це матиме у т. ч. й податкові наслідки щодо податку на прибуток та ПДВ (про них детально – далі).
Відповідно до ст. 12 Закону № 2658 документом, який підтверджує розмір справедливої (переоціненої) вартості об’єкта, є Звіт про оцінку (Акт оцінки) майна, складений відповідно до національних стандартів оцінки майна.
Далі в консультації ОБЧИСЛЕННЯ СУМИ ПЕРЕОЦІНКИ,
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕОЦІНКИ ПОВНІСТЮ ЗНОШЕНИХ ОЗ,
Олег Головко, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування