Незважаючи на війну, багато хто з роботодавців не забуває про подарунки до новорічних свят для своїх працівників та їхніх дітей. Тож сьогодні нагадаємо порядок оподаткування подарунків та відображення в бухобліку операції з їх придбання та видачі.

ПОДАРУНКИ ВІД ПІДПРИЄМСТВА

Зазвичай підприємства придбавають подарунки самостійно. Це можуть бути як дитячі подарунки (набори солодощів та іграшок), так і подарунки для працівників або й для інших осіб (наприклад, орендодавців, постачальників, покупців тощо). Нерідко подарунками слугують набори із власно виробленої продукції.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Перед закупівлею та даруванням новорічних подарунків слід подбати про належне документальне оформлення цієї операції. Для цього потрібно:

1) Видати наказ про закупівлю та дарування новорічних подарунків у якому зазначається:

➙ мета дарування подарунків (наприклад, привітання з Новим роком та Різдвом);

➙ підстава (наприклад, пункт колективного договору, якщо такого немає, то підставу можна не вказувати);

➙ місце закупівлі, хто буде закуповувати, обмеження по вартості подарунків, що має до них входити тощо;

➙ строк виконання наказу (можуть бути вказані не конкретні дати, а певні часові межі);

➙ хто повинен звітувати про подарунки. З таким наказом відповідальні працівники ознайомлюються під підпис.

2) Скласти та затвердити перелік працівників (їхніх дітей, інших осіб), яким будуть даруватися подарунки. Це може бути або додаток до згаданого наказу, або окремо підписаний керівником документ.

Зверніть увагу! Якщо отримувачами будуть безпосередньо діти, то необхідно, аби батьки надали реєстраційні номери облікової картки платника податків (РНОКПП) дітей. Такі номери можуть бути не в усіх дітей, тож батькам слід буде звернутися до ДПС за їхнім отриманням.

Саму ж видачу подарунків слід оформити так:

• на основі затвердженого переліку отримувачів скласти відомість видачі подарунків. Такий документ має містити, зокрема, назву подарунка та ПІБ особи, яка його отримує. На одну особу може бути й декілька подарунків, якщо дітей кілька, тому треба вказувати й кількість дітей/подарункових комплектів. І насамкінець мають бути підписи осіб, які отримали подарунки. Можна до відомості включити й реєстраційні номери облікових карток платників податків (далі – РНОКПП);

• оформити акт списання подарунків. Форма такого акта – довільна, але з обов’язковими реквізитами до первинних документів, які наведені в ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Серед них – дата й місце складання документа, назва документа, обов’язково слід вказати кількість виданих комплектів.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Підприємства-«малодохідники» (дохід менше 40 млн грн) враховують операцію з придбання та видачі подарунків при обчисленні податку на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.

«Високодохідники» (дохід більше 40 млн грн) до витрат при обчисленні податку на прибуток можуть включати вартість подарунків у розмірі, що не перевищує 4% прибутку минулого звітного року. Адже подарунки, у т. ч. до новорічних свят, – це різновид безповоротної допомоги. Тож якщо вартість подарунків буде перевищувати цю межу, то на суму перевищення треба збільшити фінансовий результат до оподаткування (пп. 140.5.9 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

ПДВ

При купівлі подарунків у платника ПДВ постачальник має зареєструвати в ЄРПН на сільгосппідприємство податкову накладну. Таку податкову накладну потрібно включити у податковий кредит (адже він формується незалежно від напрямку подальшого використання придбаного товару).

Дарування (тобто безоплатна передача) подарунків вважається їх постачанням (пп. «в» пп. 14.1.191 ПКУ). Тобто така операція є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ).

Базу оподаткування при безоплатній передачі визначають у загальному порядку відповідно до п. 188.1 ПКУ, тобто:

➙ за придбаними товарами – виходячи з ціни їх придбання;

➙ за самостійно виробленими товарами – не нижче звичайних цін.

При цьому сільгосппідприємство повинно оформити дві податкові накладні:

➙ першу – на отримувача (неплатника ПДВ) за нульовою вартістю;

➙ другу – на суму перевищення бази оподаткування над ціною постачання.

Перша податкова накладна може бути зведеною (тобто одна накладна на всі видані подарунки), оскільки отримувачами є фізичні особи – неплатники ПДВ. Вона оформлюється не пізніше останнього дня звітного податкового періоду.

Другу податкову накладну також доцільно оформити у «зведеному» форматі, тобто до неї включаються всі видані протягом звітного періоду (місяця) подарунки, зазначені в першій податковій накладній. Особливості оформлення другої податкової накладної такі:

• у лівому верхньому куті в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» проставляється позначка «15» (складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188–189 ПКУ, над фактичною ціною постачання);

• у рядках, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані;

• до розділу «Б» вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

– у графі 2 – номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця) зазначається: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання» (п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307);

– у графі 6 зазначається кількість постачання відповідних товарів. Так, якщо придбано готові подарунки, то в цій графі вказується кількість (штук) таких подарунків. Якщо ж придбано ваговий товар, з якого самостійно сформували подарунки, то в податковій накладній доцільно вказати загальну кількість таких товарів, наприклад, 10 кг цукерок та 20 кг мандаринів;

– у графі 7 – ціна придбання подарунків або звичайна ціна (якщо дарується власно вироблена продукція);

– у графі 10 – сума перевищення обсягу постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

– у графі 11 – сума ПДВ виходячи з бази оподаткування, зазначеної у графі 10.

Графи 3.1–3.3, 4–5, 12 не заповнюються (такі рекомендації надає ДПС у ресурсі «ЗІР», категорія 101.16).

Зверніть увагу! При здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів/послуг норма п. 198.5 ПКУ не застосовується, оскільки такі товари використані в оподатковуваних ПДВ операціях.

ПДФО, ВЗ

Якщо вартість подарунка у негрошовій формі не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) в розрахунку на місяць, встановленої на 1 січня звітного податкового року, то він не оподатковується ПДФО (та, відповідно, ВЗ) (пп. 165.1.39 ПКУ).

МЗП на 1 січня 2023 року становила 6 700 грн, отже, максимальна вартість неоподатковуваного подарунка у 2023 році дорівнює 1 675,00 грн (6 700 грн х 25%). Якщо ж подарунки надаватимуться у 2024 році, то їх неоподатковувана вартість становитиме 1 775,00 грн (7 100 грн х 25%).

Підприємство може обдаровувати як працівників, так і будь-яких інших осіб (вищенаведена норма жодних обмежень щодо цього не встановлює).

Вартість подарунка визначається за звичайними цінами (для покупних товарів це ціна придбання).

Якщо вартість подарунка перевищує неоподатковувану межу, то до бази оподаткування ПДФО включається лише сума перевищення. При цьому для цілей оподаткування вона визначається з урахуванням підвищувального коефіцієнта (1,219512), передбаченого п. 164.5 ПКУ.

Об’єктом оподаткування ВЗ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Тож у разі перевищення граничної межі крім ПДФО до бюджету перераховується і ВЗ. При цьому підвищувальний коефіцієнт при розрахунку суми ВЗ не застосовується.

Якщо подарунки надаються і працівнику, і його дитині, то можливі два варіанти оподаткування:

1) обидва подарунки оформлені (виданий наказ) на працівника. У такому разі вартість подарунків плюсується. Наприклад, якщо протягом одного місяця працівникові видано подарунок вартістю 1 300 грн, а його дитині – набір цукерок вартістю 500 грн, то загальна вартість подарунка, отриманого працівником, становить 1 800 грн. Тобто оподаткуванню ПДФО підлягатиме сума 125,00 грн (1 800 грн – 1 675,00 грн). При цьому для обчислення ПДФО слід застосувати підвищувальний коефіцієнт: 125 х 1,219512 = 152,44 грн.;

2) подарунки оформлюються окремо на працівника і окремо – на дитину. Цей варіант можливий за умови, якщо дитина має РНОКПП. В такому разі, виходячи з наведеної вище вартості подарунків, обидва з них не підлягають оподаткуванню.

У додатку 4ДФ до об’єднаної звітності за звітний квартал подарунки відображаються:

• у частині, яка не перевищує 25% від МЗП – з ознакою доходу «160»;

• у частині, що перевищує 25% від МЗП – з ознакою доходу «126» (додаткове благо).

ЄВ

Базою нарахування ЄВ є заробітна плата за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до пп. 2.3.2 розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5), одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду додаткової заробітної плати. Отже, подарунки, які надаються працівникам підприємства, є базою для нарахування ЄВ (ЗІР, категорія 201.03).

Водночас на вартість подарунків та квитків на видовищні заходи, що надаються дітям працівників за рахунок коштів роботодавця, ЄВ не нараховується (п. 8 розд. ІІ Переліку, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170).

Не є базою для нарахування ЄВ й вартість подарунків, що видаються особам, які не є працівниками підприємства, адже таким особам заробітна плата (у будь-якому вигляді) не нараховується.

У Додатку Д1 Податкового розрахунку подарунки, на вартість яких нараховується ЄВ, відображаються у складі заробітної плати працівника (єдиною сумою).

Далі в консультації про ГРОШОВІ ПОДАРУНКИ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК.

Олена Жураківська, редактор