Воронки від снарядів на полях в Україні — поширена проблема на сьогодні. Потужні удари різними видами зброї шкодять ґрунту. Воронки від бомбардувань можуть сягати 4-6 м завглибшки та мають діаметр у кілька десятків метрів. Як покращити рельєф на таких полях?

Про це йдеться в авторському блозі на Latifundist.com — «Військові шрами на українських полях, або Як відновити аграрний ландшафт після бомбардування».

На прикладі аграріїв з Німеччини, керівниця проєкту INSURE, WWF-Україна Олеся Петрович радить пошкоджений рельєф поля перетворити у новий ландшафт, корисний для сільського господарства. Для прикладу, вона рекомендує перетворити воронки на «острови» лісів та ставки-копанки. Такі лісові колки, чагарники та «копанки», особливо у поєднанні з лісосмугами, вже за кілька років відплатять аграрію численними екосистемними послугами:

• Запобігати ерозії ґрунту, зменшуючи швидкість вітру (разом з лісосмугами щонайменше на 25%).
• Стабілізувати мікрокліматичні показники поля, підвищуючи вологість повітря на 5–20%, ґрунту на 15–30 %, скорочуючи випаровування на 20–25%.
• Зменшувати кількість шкідників поля, надаючи притулок сотням комахоїдних птахів, своєрідній «біологічній зброї» проти шкідників. Комахоїдні та хижі птахи з задоволенням обирають природні осередки, де можуть будувати гнізда і мають відкриті простори для збору корму для пташенят. До того ж, на урізноманітнених природними ділянками полях на 25-60% збільшується видове різноманіття безхребетних, зокрема диких бджіл та інших видів-запилювачів, хижих жуків-турунів, павуків, мурах.
• Сприяти родючості через збільшення вмісту гумусу на 20–40% та пористості ґрунту — до 9%/ Введення деревних та інших природних елементів у аграрні ландшафти активізує обмінні процеси. Хімічні елементи, закріплені в листі дерев і частково у надґрунтовому покриві, активно повертаються у грунт на полі поруч. Таке повернення хімічних елементів у насадженнях Лісостепу і Степу може складати 340–580 кг/га.
• Депонувати вуглець у деревних рослинах і накопичувати органічний вуглець у ґрунті. Змішані деревостани з розвинутим підліском в агроландшафтах депонують в середньому 0,6–1,1 т/га вуглецю та продукують приблизно удвічі більше кисню.
• Зменшити рівень хімічного забруднення, адже деревні насадження абсорбують та зв'язують хімічні елементи у різних шарах грунту і сприяють очищенню грунтових вод.

«Острови природних екосистем» сприятливо впливають на загальне «здоров’я» поля, інтенсифікуючи процеси кругообігу поживних речовин, що разом з механічною вітроломною дією та захистом ґрунтів, приносить прибавку врожаю, яку можна порівняти з прибавкою від дії полезахисних лісосмуг, тобто 20-30%», — наголосила Олеся Петрович.

Джерело: superagronom.com