Під час дії воєнного стану з 24 березня 2022 року якщо роботодавець не має можливості забезпечити працівника роботою або працівник не може її виконати, то вони можуть ініціювати призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон № 2136). Читайте огляд цього Закону у статті «Трудові відносини під час дії воєнного стану».

Проте у сільгосппідприємств виникають запитання. Зокрема, що робити:

• якщо працівники не працювали з 24 лютого до 24 березня;
• або у разі коли сільгосппідприємство може забезпечити працівника роботою, але він як біженець виїхав за межі населеного пункту, де розташоване підприємство?

Вважаємо, що можна застосувати три варіанти дій.

1. Вважати відсутність працівників на робочому місці простоєм не з їх вини.

Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).

У такому разі час простою (не з вини працівника) оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП).

У табелі обліку робочого часу за ф. № П-5, затвердженому Наказом № 489, години простою позначаються буквеним кодом «П» або цифровим кодом «23».

Доплата до рівня мінімальної зарплати при простої не здійснюється (роз’яснення Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

ПДФО та військовий збір утримуються у загальному порядку, а ось єдиний внесок доведеться сплатити у розмірі не менше мінімального (1 430 грн).

Порядок організації роботи під час простою розглянуто у листі Мінпраці від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07. У ньому йдеться про повідомлення працівника (в умовах дії воєнного стану вважаємо, що повідомляти працівника необов’язково, оформлення акта простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи) та необхідність видання наказу роботодавця. Звертаємо увагу, що типова форма акта простою на законодавчому рівні не затверджена (див. лист Мінпромполітики від 01.10.2007 р. № 24/5-4-296). Отже, його оформлення повинно здійснюватися у довільній формі із застосуванням обов’язкових реквізитів.

Наказ може мати такий вигляд.

2. Відправити працівників у безоплатну відпустку.

Відправити у безоплатну відпустку можна лише за наявності відповідної заяви від працівника.

Згідно зі ст. 12 Закону № 2136 з 24 березня на період дії воєнного стану строк перебування у відпустці без збереження заробітної плати може перевищувати 15 календарних днів. До 24 березня можна скористатися нормою ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки», згідно з якою під час дії карантину через пандемію COVID-19 безоплатна відпустка також могла перевищувати 15 календарних днів.

Якщо працівник не буде працювати протягом повного місяця, то єдиний внесок не нараховується. В іншому випадку його доведеться сплачувати у розмірі не менше мінімального.

3. Працівники, у яких є невикористані відпустки, можуть оформити їх у повному розмірі.

Закон № 2136 не змінив норми щодо виплати працівникам заробітної плати, у тому числі відпускних.

Нагадаємо, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки має бути виплачена не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 115 КЗпП). Звичайно, вумовах сьогодення ця норма може не виконуватися. Хоча недотримання строків виплати заробітної плати (відпускних) є порушенням, згідно з ч. 3 ст. 10 Закону № 2136 роботодавець звільняється від відповідальності. Проте такий роботодавець має довести, що порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Таким доказом на період дії воєнного стану може бути нестача коштів на поточному рахунку тощо.

Також звертаємо увагу на ст. 79 КЗпП, згідно з якою невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року. Наявність невикористаної відпустки за більший термін свідчить про порушення цієї норми, але не забороняє надати працівнику невикористану відпустку за більший строк.

Ельвіра Ткачова, головний редактор журналу «АгроPRO»