28.03.2023 р. набрав чинності Закон України від 01.12.2022 р. № 2805-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» (далі – Закон № 2805).

Цим Законом вносяться зміни до:

• Кодексу України про надра (далі – КУпН);
• Земельного кодексу України (далі – ЗКУ);
• Гірничного закону України;
• Закону України від 12.07.2001 р. № 2665-III «Про нафту і газ».

Головна мета змін – забезпечити стале надрокористування в Україні, зберегти баланс із захистом довкілля, залучити необхідні інвестиції у сектора економіки та встановити ефективний державний контроль за користуванням надрами. Крім того, впроваджується можливість для українців отримувати частину доходу від ренти за користування надрами. Попередній аналіз змін також свідчить про те, що крім спрощення адміністративних процедур сільгосппідприємства отримають збільшення плати за спеціальний дозвіл на користування надрами (далі – Спецдозвіл). Залишаються запитання щодо використання земельних ділянок для добування корисних копалин та інші. На сьогодні можна стверджувати одне: Закон № 2805 є певною мірою революційним і потребує глибокого вивчення, додаткових роз’яснень та консультацій.

У цьому номері пропонуємо ознайомитися з новаціями, які стосуватимуться громадян України та сільгосппідприємств.

1. Безпосередня реалізація права власності українського народу на надра. Відповідно до оновленої редакції ст. 4 КУпН громадяни України з 28.03.2023 р. отримали право на частину доходу державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Порядок визначення такої частини, розміри виплат та порядок її виплати має визначити КМУ.

2. Держгеонадра має створити та забезпечити функціонування єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами та її складових. Порядок функціонування цієї системи встановлюватиметься КМУ. Доступ до системи здійснюватиметься через Державний геологічний вебпортал.

Єдина державна електронна геоінформаційна система користування надрами включає такі складові:

➤ Державний фонд надр України, у тому числі Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду;

➤ Державний реєстр спеціальних дозволів на користування надрами;

➤ Державний реєстр нафтових та газових свердловин;

➤ Державний реєстр артезіанських свердловин;

➤ Державний водний кадастр (розділ «Підземні води»);

➤ Державний геологічний вебпортал;

➤ електронний кабінет єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами та електронний кабінет надрокористувача;

➤ форми звітності щодо обліку запасів корисних копалин, що подаються користувачами надр;

➤ відомості про заяви на отримання, продовження строку дії, внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами;

➤ каталог відомостей про геологічну інформацію, що включає відомості про первинну (необроблену) та вторинну (оброблену) геологічну інформацію;

➤ протоколи Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин;

➤ інформація про державну реєстрацію геологорозвідувальних робіт;

➤ інформація про ділянки надр, запропоновані для отримання спеціальних дозволів на користування надрами шляхом проведення аукціону (електронних торгів);

➤ інформація про ділянки надр, щодо яких оголошено конкурси на укладення угод про розподіл продукції;

➤ інформація про екзогенні геологічні процеси (зсуви, карсти, селі, підтоплення, абразія берегів);

➤ інформація щодо обмежень у використанні земельних ділянок для цілей надрокористування;

➤ інша інформація, передбачена КУпН та іншими нормативно-правовими актами.

3. Обласні, Київська та Севастопольська міські ради позбавлені права надавати надра у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення (виключена ч. 1 ст. 91 КУпН). А місцеві ради і ради об’єднаних територіальних громад позбавлені права погоджувати надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення, обмежувати діяльність підприємств, здійснювати контроль за використанням та охороною надр тощо (виключена ст. 10 КУпН).

4. Користувачами надр не можуть бути юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній державою-агресором, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни та (або) резиденти держави-агресора, фізичні особи – громадяни та (або) резиденти держави-агресора. Право на користування надрами не надається, а строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (далі – Спецдозвіл) не продовжується:

• юридичній особі, фізичній особі – підприємцю, об’єднанню юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14.08.2014 р. № 1644-VII «Про санкції» (далі – Закон № 1644);
• юридичній особі, до кінцевих бенефіціарних власників якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону № 1644.

5. Уточнено види користування надрами. Так, надра надаватимуться для (оновлена редакція ст. 14 КУпН):

• геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ). Тобто відбулося певне спрощення, оскільки раніше на ці види діяльності потрібно було отримувати окремі дозволи (запроваджені так звані наскрізні дозволи);

• отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаних із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт. Інші види користування фактично не змінилися.

6. Змінено строки користування надрами. Так, Спецдозвіл надаватиметься на строк:

• від 3 до 20 років – на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
• від 3 до 50 років – на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр), проте це нетипово для сільгосппідприємств.

Раніше надра, як правило, надавалися у тимчасове користування, яке могло бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років).

Читати далі...

Іван Паламарчук, екологічний аудитор, заслужений природоохоронець України