Закінчився буремний 2023 рік і бухгалтерам слід готуватися до подання річної фінансової звітності. Адже незважаючи на продовження війни, її ніхто не скасовував. Тож сьогодні нагадаємо, хто, кому, в які строки та яку фінзвітність має подати.

СТАНДАРТИ ФІНЗВІТНОСТІ

Порядок складання та подання фінзвітності, як і раніше, визначають:

➣ Закон України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996);

➣ Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок № 419);

➣ НП(С)БО та МСФЗ.

Протягом 2023 року змін до зазначених документів щодо подання фінзвітності не вносилось.

Як і раніше, фінзвітність зобов’язані складати (ст. 2 Закону № 996 і п. 1 Порядку № 419):

• усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання, форми власності та системи оподаткування);

• представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Фінзвітність може складатися:

• або за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (НП(С)БО);

• або за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

На сьогодні вести облік за міжнародними стандартами зобов’язані (п. 2 ст. 121 Закону № 996):

➊ підприємства, що становлять суспільний інтерес, зокрема, емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи, крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств та великі підприємства (про класифікацію підприємств за розмірами див. далі);

➋ материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес;

➌ материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств;

➍ публічні акціонерні товариства;

➎ cуб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;

➏ підприємства, які провадять господарську діяльність з надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення, недержавне пенсійне забезпечення, допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг і страхування, за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення.

Нагадаємо, що відповідно до п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» материнське (холдингове) підприємство – підприємство, яке здійснює контроль дочірніх підприємств.

З вищенаведеного випливає, що сільгосппідприємства зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ, якщо вони є емітентами цінних паперів, великими підприємствами, материнськими підприємствами відповідної групи або публічними акціонерними товариствами.

Всі інші підприємства можуть за власним рішенням застосовувати або МСФЗ (якщо вважають це доцільним), або НП(С)БО (ч. 3 ст. 121 Закону № 996).

Далі в консультації КРИТЕРІЇ РОЗПОДІЛУ ПІДПРИЄМСТВ ЗА РОЗМІРАМИ, ФІНЗВІТНІСТЬ, ОПРИЛЮДНЕННЯ ФІНЗВІТНОСТІ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Згідно зі ст. 16316 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом передбачено накладення штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), тобто від 17 000 грн до 34 000 грн.

Таке саме порушення, вчинене повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 2000 до 4000 НМДГ (тобто від 34 000 грн до 68 000 грн).

Але! На період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування не будуть накладатися штрафи за порушення строків оприлюднення фінзвітності (пп. 41 п. 1 Закону № 2115).

Олена Жураківська, редактор