Контакти 
В редакцію звернулось сільгосппідприємство, яке розорює пасовища та сіножаття. В нього виникають питання:
- Чи можна розорювати пасовища та сіножаті і вирощувати на них сільгосппродукцію?
- Якщо це порушення, то що потрібно зробити, аби використовувати земельні ділянки відповідно до законодавства?
- Чи правомірні вимоги ДПС щодо застосування нормативної грошової оцінки (далі – НГО) по області правомірні вимоги ДПС щодо застосування нормативної грошової оцінки (далі – НГО) по області для обрахунку орендної плати за такі землі, єдиного податку ІV групи та мінімального податкового для обрахунку орендної плати за такі землі, єдиного податку ІV групи та мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ)?
Сьогодні доволі поширеними залишаються ситуації, коли сільгосппідприємство орендує у громадян сіножаті та пасовища, однак використовує їх для вирощування сільськогосподарської продукції, тобто розорює. Дана ситуація є доволі ризиковою для орендаря, оскільки в разі виникнення у орендодавця бажання припинити відповідний договір оренди суд ймовірно задовільнить таку вимогу. Тож далі докладніше розглянемо, чи правомірна така діяльність, які наслідки такої поведінки та як за бажанням перевести сіножаті й пасовища у ріллю.
СТАТУС ЗЕМЕЛЬ
Землі України поділяються на категорії, однією з яких є землі сільськогосподарського призначення (п. «а» ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, далі – ЗКУ). Такими визнаються землі, надані для виробництва сільгосппродукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільгосппродукції, або призначені для цих цілей (ч. 1 ст. 22 ЗКУ). ЗКУ передбачає поділ сільгоспземель за видами угідь – сільськогосподарські та несільськогосподарські та видами цільового призначення.
ВИДИ УГІДЬ
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗКУ до сільськогосподарських угідь належать сіножаті, пасовища, рілля, багаторічні насадження та перелоги. Характеристики всіх цих видів угідь різні і містяться у додатку 4 «Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)» до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 (далі – Порядок № 1051).
Так, сіножаті (код за КВЗУ 002.01) – це угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння (ГОСТ 26640-85), а пасовища (код за КВЗУ 002.02) – угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85). І сіножаті, і пасовища можуть бути рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20% ділянки.
Натомість рілля (код за КВЗУ 001.00) – це угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці.
Розорювати сіножаті і пасовища можна лише з метою їх докорінного поліпшення для сінокосіння та
випасання худоби. Використання їх для вирощування сільгосппродукції суперечить виду цих угідь.
ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ
Види цільового призначення земель встановлені Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок (далі – КВЦПЗ), який є додатком 59 до Порядку № 1051. Згідно з КВЦПЗ землі сільськогосподарського призначення за цільовим призначенням поділені на дев’ятнадцять видів (коди 01.01–01.19). Кожний вид характеризується власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об’єктів.
Земельні ділянки під ріллею, пасовищами та сіножаттями можуть мати одне цільове призначення, а саме:
- або 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;
- або 01.02 «Для ведення фермерського господарства»;
- або 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства».
Тож якщо земельна ділянка з видом угідь сіножаті і пасовища має цільове призначення, наприклад, «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», то змінювати її цільове призначення (в разі наміру розорати її для вирощування сільгоспкультур) не потрібно. Зміні підлягає лише вид угідь (див. далі).
Водночас земельна ділянка може мати цільове призначення 01.08 «Для сінокосіння і випасання худоби». З аналізу ст. 34 ЗКУ випливає, що ці земельні ділянки можуть використовуватись як рілля для вирощування сільгосппродукції лише після зміни як виду угідь, так і виду цільового призначення.
Далі про НАСЛІДКИ РОЗОРЮВАННЯ СІНОЖАТЕЙ І ПАСОВИЩ,
Олександр Норочевський, адвокат