В «АгроPRO», 2023, № 18, с. 4 ми аналізували зміни, внесені до Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ) (набрали чинності з 27.11.2023 р.).

А в «АгроPRO», 2024, № 8, с. 13 розглянули Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затверджений постановою КМУ від 13.09.2022 р. № 1030 (набрав чинності 16.09.2022 р.), та з’ясували, які об’єкти підлягають ідентифікації, етапи її проведення та повноваження органів ДСНС.

У зв’язку із прийняттям вказаних документів зазнали змін і обов’язки юридичних осіб, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки. Тому далі докладно поговоримо про те, що необхідно зробити цим сільгосппідприємствам.

Якщо за результатами проведеної ідентифікації сільгосппідприємство виявило, наприклад, що його єдиний майновий комплекс (який включає будь-які будівлі, виробництва – цехи, відділення, виробничі дільниці, окреме обладнання та джерела небезпеки, розташовані за однією адресою) визнаний об’єктом підвищеної небезпеки відповідного класу, то воно має на цьому об’єкті:

➤ створити диспетчерську службу для забезпечення безпеки;

➤ розробити план локалізації та ліквідації аварій та їх наслідків;

➤ створити і використовувати матеріальні резерви для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків та надання термінової допомоги постраждалим (далі – резерви);

➤ укласти договір на аварійно-рятувальне обслуговування з територіальним підрозділом ДСНС;

➤ укласти договори страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, у тому числі пожеж та аварій на об’єктах підвищеної небезпеки;

➤ на об’єктах підвищеної небезпеки 1 і 2 класів створити та забезпечити функціонування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Розглянемо ці питання більш детально.

ДИСПЕТЧЕРСЬКА СЛУЖБА

Диспетчерська служба – це передбачені штатним розписом у разі потреби (виробничої, службової, забезпечення безпеки об’єкта) підрозділи або особи, які здійснюють на об’єкті цілодобове чергування (п. 1 розд. 1 Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 р. № 879, далі – Правила техногенної безпеки).

Враховуючи, що одна людина-диспетчер не може увесь час перебувати на об’єкті, таких осіб має бути декілька. Розробку та затвердження штатного розпису, посадових інструкцій покладено на керівництво об’єкта. Тож керівник має приймати рішення про кількість диспетчерів, створення підрозділу тощо.

Працівники диспетчерської служби повинні проходити навчання з питань пожежної та техногенної безпеки, як усі інші працівники об’єкта підвищеної небезпеки, а також зобов’язані проходити навчання з питань цивільного захисту (постанова КМУ від 23.10.2013 р. № 819).

Особам, які пройшли навчання з питань цивільного захисту, видається посвідчення встановленого зразка, що мають єдину наскрізну нумерацію в ДСНС.

Перелік установ, які проводять функціональне навчання з питань цивільного захисту можна знайти на сайті ДСНС в розділі «Бізнесу», «Навчання з питань цивільного захисту».

Однією з головних функцій диспетчерської служби є оперативне оповіщення, що здійснюється за схемами оповіщення, які розробляються відповідальними особами і затверджуються керівниками об’єктів. Схеми оповіщення зберігаються в приміщенні диспетчерської служби на видному місці.

Черговий диспетчер або спеціально призначена керівником небезпечного об’єкта особа має здійснювати оповіщення:

• керівників та інших працівників небезпечних об’єктів;

• керівників та працівників інших об’єктів та населення, що знаходяться в зоні дії локальної системи оповіщення.

Забороняється покладати обов’язки диспетчера на працівників небезпечних виробництв, цехів, ділянок тощо.

У приміщенні диспетчерської (чергової) служби небезпечних об’єктів також зберігаються:

➤ фонограми повідомлень працівників об’єктів та осіб про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які готуються державною мовою;

➤ регламенти надання інформації про аварію (зразок та форма наведені у додатку 1 до Правил техногенної безпеки);

➤ повідомлення про виникнення надзвичайної ситуації (форма наведена у додатку 2 до Правил техногенної безпеки).

Слід мати на увазі, що відсутність на об’єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань є підставою для органів ДСНС звернутися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування. Зокрема, можуть бути вжиті заходи у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів (ст. 70 КЦЗУ). Такі заходи можуть бути застосовані у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту тощо.

Далі в матеріалі ПЛАН ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ ТА ЇХ НАСЛІДКІВ,

МАТЕРІАЛЬНІ РЕЗЕРВИ,

АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ,

СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ,

АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ЗАГРОЗИ

Анатолій Рожков, експерт з питань пожежної та техногенної безпеки