На жаль, продовження війни спричиняє все нові й нові пошкодження. Сільськогосподарські підприємства не є винятком. Особливо великі втрати у тих, хто базується порівняно недалеко від зони бойових дій. Пошкодження та знищення техніки і виробничих потужностей, засмічення земельних ділянок токсичними речовинами, їх мінування касетними бомбами – все це, як не прикро, стало реальністю для багатьох. Є ще чимало інших негативних факторів.

Тож розберемося: як діяти сільськогосподарському підприємству, якому прямо або опосередковано нанесено майнову шкоду воєнними діями?

В першу чергу слід чітко розуміти, що факт будь-якої шкоди, заподіяної війною, її характер, обсяг та розмір бажаної компенсації слід буде доводити не словами та емоціями, а достовірними та достатніми доказами.

Можна зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що до процесу стягнення репарацій та відшкодування завданої шкоди будуть залучені представники держав-союзників України (перш за все Великобританії та США) та міжнародних організацій. І тут слід обов’язково врахувати англосаксонську ментальність, яка довіряє саме доказам, а не «емоціям та сльозам». Тому чим ґрунтовніше буде доведено факт шкоди – тим більша ймовірність отримання компенсації у бажаному розмірі.

За таких обставин для сільськогосподарського підприємства, яке постраждало від війни, важливим завданням є підготовка максимально якісної доказової бази щодо завданої йому шкоди.

І першим кроком є обов’язкове звернення до місцевих органів Національної поліції із заявою про скоєння злочину. Це необхідно зробити для того, щоб у подальшому сумні події були офіційно зафіксовані, а саме – відкрито кримінальне провадження та постраждале підприємство набуло статусу потерпілої особи. Адже вочевидь має місце злочин – умисне знищення майна.

Зауважу, що здебільшого саме наявність статусу потерпілого відкриває можливість для відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

ЯК ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПОЛІЦІЇ?

На мою думку, найкраще здійснити телефонний дзвінок за номером 102 та повідомити про певні обставини. Це зумовлює вчинення оперативних дій від працівників Нацполіції і в першу чергу передбачає виїзд її співробітників на місце злочину, огляд та фото-, відеофіксування слідів пошкоджень.

Проте на практиці поширеними є ситуації, коли працівники поліції своєчасно не виїжджають за викликом. А в деяких районах до них неможливо навіть додзвонитися. Однак, як зазначено вище, без них не обійтись.

У такому разі на допомогу прийде досвід керівника одного з агропідприємств Запорізької області. Його господарство знаходиться у зоні бойових дій і воно часто потерпає від обстрілів (пошкодження господарських споруд, сільськогосподарської техніки). Принципова позиція цього керівника така: на кожний випадок обов’язково повинна бути реакція, оскільки будь-яке «мовчання та терпіння» неодмінно призведуть до безкарності ворогів. Тому після кожного епізоду він викликає поліціантів. Коли не вдається додзвонитися за номером 102, він дзвонить до ДСНС регіонального рівня та повідомляє про випадок обстрілу та пошкодження майна тощо. При цьому наголошує, що він робив спроби додзвонитися до поліції, але це не вдалося. За внутрішніми нормативними документами поліція та ДСНС знаходяться на постійному зв’язку.

Робота колл-центрів ДСНС побудована таким чином, що в разі інформування їх про ситуацію, яка містить ознаки злочину, вони самостійно повідомляють про це поліцію та надають їй контакти особи, яка до них звернулася. Своєю чергою, при нормальній роботі поліцейські в подібних випадках також самостійно повідомляють відповідні підрозділи ДСНС (з метою знешкодження джерел небезпеки) та швидкої допомоги (в разі поранень чи загибелі людей).

Тож після того як керівник зателефонував до ДСНС, протягом 30 хвилин поліцейські самі зв’язувалися з ним та прибували на місце.

Слід зауважити, що відповідно до п.п. 4-5 ч. 1 ст. 23 Закону України від 02.07.2015 р. № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція має негайно прибути на місце злочину. Якщо ж після дзвінка до поліції чи до ДСНС на підприємство поліція не прибула, то потрібно вдруге звертатися до цих органів та наголошувати на тому, що це звернення є повторним.

В разі відсутності реакції і в такому випадку не буде зайвим телефонування на гарячу лінію Національної поліції за номером 0 800 50 02 02.

ПОЛІЦІАНТИ ПРИЇХАЛИ ТА ЗАФІКСУВАЛИ СИТУАЦІЮ: ЩО ДАЛІ?

Прибувши на місце злочину, поліціанти повинні скласти протокол огляду місця злочину (ч. 1, ч. 7 ст. 237 Кримінально-процесуального кодексу України, далі – КПКУ). Наслідки злочину вони самостійно фіксують фото- та відеоматеріалами, які є додатком до протоколу. Після цього відповідно до ч. 1 ст. 214 КПКУ слідчий або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після виявлення злочину – руйнування майна, нанесення тілесних ушкоджень людям тощо зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) і протягом наступних 24 годин (з моменту внесення таких відомостей) розпочати розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР (далі – Витяг).

Проте, на превеликий жаль, у прифронтових регіонах ми стикаємося з серйозним кадровим голодом в органах Нацполіції, співробітники якої мають справу з великою кількістю біди, заподіяної війною. Через це не завжди є можливість навіть своєчасно відкривати відповідні кримінальні провадження та провадити слідчі дії. Можливі навіть випадки, коли до матеріалів не «дійшли руки» та «забули» порушити кримінальне провадження.

Тож сільгосппідприємство має контролювати отримання Витягу. Зауважу, що доступ до ЄРДР не є відкритим для усіх бажаючих, тому Витяг не можна отримати в форматі онлайн через мережу Інтернет. Однак він повинен безперешкодно бути наданий за зверненням зацікавленої особи. Такою особою є керівник підприємства або його адвокат. Бажано, щоб це був адвокатський запит, оскільки відповідь на нього надається протягом 5 днів, а не 30 днів – як на інформаційний.

Для зручності наведемо зразок інформаційного запиту.

Далі в консультації: ОТРИМАЛИ ВИТЯГ: ЯКІ ПОДАЛЬШІ ДІЇ?, ЩО РОБИТИ, ЯКЩО Є ПОСТРАЖДАЛІ ЛЮДИ?, ЩО РОБИТИ, ЯКЩО Є ПОСТРАЖДАЛІ ЛЮДИ?

Олександр Норочевський, адвокат