В «АгроPRO», 2023, № 3, с. 10 було розглянуто особливості взаємодії сільгосппідприємств, що постраждали від військової агресії РФ, з правоохоронними органами. А саме – відкриття кримінального провадження за фактами пошкодження чи знищення майна.

Проте відкриття справи – це тільки початок довгого шляху, на якому слід активно проявляти ініціативу. Адже ми всі розуміємо, що з кожним днем таких проваджень стає дедалі більше, а слідчі Національної поліції встигають лише їх порушувати та вносити відповідні записи до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ситуація з розслідуванням усіх справ, пов’язаних із пошкодженням майна підприємств, ускладнюється ще й тим, що наразі у Національній поліції через війну існує кадровий голод. Тому дуже багато залежить і від потерпілої сторони.

Тому дуже багато залежить і від потерпілої сторони.

І тут у пригоді стане норма п.п. 3-4 ч. 1 ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПКУ), за якою потерпілий має право заявляти клопотання, подавати докази слідчому, прокурору, суду. Ця норма дає можливість потерпілому господарству зайняти активну позицію у кримінальному провадженні та самостійно збираючи необхідні докази допомагати слідству. Така допомога є вкрай доречною, бо значно прискорить роботу слідчого. Крім того, комунікація зі слідчим сприятиме якісному проведенню розслідування.

Є ще одна вагома причина потерпілому сільгосппідприємству активно залучатися до процесу збору доказів про факти нанесення йому майнової шкоди внаслідок ворожої агресії. А саме – можливі проблеми у перспективі із контрагентами, громадянами-орендодавцями, державою в особі ДПС тощо. Наприклад, вже відомі факти, коли до сільгосппідприємств, які знаходились на тимчасово окупованій території, після деокупації пред’являються вимоги щодо оплати послуг електропостачання та водопостачання, наданих в період окупації.

На наш погляд, наявність пакету переконливих доказів заподіяння шкоди допоможе сільгосппідприємству у пошуку порозуміння з контрагентами. Тож поговоримо про співпрацю зі слідством.

Розслідуючи факти пошкодження чи знищення певного майна, слідчий повинен на підставі зібраних доказів встановити у тому числі і такі обставини:

• факт заподіяння шкоди потерпілій особі та підтвердження її права на пошкоджене майно;

• характер, обсяг та розмір цієї шкоди.

ПІДТВЕРДЖУЄМО ПРАВА НА ПОШКОДЖЕНІ ОБ’ЄКТИ

Одним із головних завдань досудового розслідування є доведення того, що шкода, наприклад від ворожого обстрілу, заподіяна саме потерпілій особі. Тож сільгосппідприємство має довести, що пошкоджене майно, як нерухоме, так і рухоме (будівлі, споруди, транспортні засоби), належало йому. Такими доказами будуть відповідні правоустановчі документи (свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомого майна), договір купівлі-продажу, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Держреєстр прав), свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, документи, що підтверджують наявність зібраного врожаю, пошкоджені посіви тощо.

Зазначені документи подаються у копіях, які можуть бути посвідчені як нотаріально, так і керівником підприємства. Ситуація суттєво ускладнюється, коли такі документи знищені. У цьому разі слід вжити максимально можливих заходів із їх відновлення, а саме – отримання дублікатів.

Дублікати документів на транспортні засоби та сільськогосподарську техніку може видати орган, який здійснив її реєстрацію. Для отримання дублікатів документів на об’єкти нерухомості слід звернутися до органу/особи, яка видала правоустановчий документ на неї (органу місцевого самоврядування, державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса).

Значною проблемою є доведення факту знищення зібраного зерна та посівів. Тут доречними будуть тільки документи бухгалтерського обліку. Їх відновлення потребує часу та взаємодії з контрагентами, у яких збереглися первинні документи. І краще з цим не затягувати, оскільки контрагенти можуть, наприклад, списати такі документи через сплив терміну їх зберігання (Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту України від 12.04.2012 р. № 578/5 – ред.).

Для підтвердження знищення посівів сільгосппідприємство має довести, що воно на законних підставах використовувало земельні ділянки, на яких вони зростали. Зазвичай такими доказами є договори оренди цих земельних ділянок.

Якщо такі договори не збереглися, то можна звернутися до державного реєстратора. Хоча наразі державні реєстратори не залишають у себе паперового примірника договору, але вони сканують документи для збереження їх в електронній реєстраційній справі. Тому вони можуть видати не дублікат втраченого договору, а роздруковану з електронної реєстраційної справи копію договору оренди та засвідчити її.

Доказом законного користування земельними ділянками є також інформація з Держреєстру прав.

☛ ПОРАДА Деякі господарства неокупованої частини Запорізької області створили електронний архів власної документації за допомогою хмарного сервісу (зберігання на віддаленому сервері). До складу такого архіву увійшли уставні документи, документи на нерухомість, транспортні засоби, договори оренди землі, кадрова документація, навіть документи бухгалтерського обліку – все, що є важливим. І хоча такі копії не замінюють оригінали, за ними можна встановити зовнішній вигляд оригіналів документів та їх зміст. А це у разі втрати оригіналів документів може бути враховано і слідчим, і судом як опосередковані докази.

Великою проблемою залишається використання майнових паїв. Адже ще є багато випадків, коли господарства використовують нерухоме майно, яке залишилося від колишнього КСП, і складає пайовий фонд. Нагадаємо, що це відбувається у двох формах:

• у вигляді права власності на певну кількість майнових сертифікатів, які були придбані у членів колишнього КСП за відповідними договорами купівлі-продажу;
• у вигляді оформлення оренди з уповноваженою особою.

Проблема у цій ситуації полягає в тому, що на об’єкти нерухомості, які були побудовані так званим господарським способом, відсутні будь-які документи. Фактично такі об’єкти використовуються напівлегально: з одного боку, їх користувач має на це певні правові підстави (як власник або орендар майнових паїв), а з іншого – таке нерухоме майно існує поза правовим полем, бо дані про нього та права на нього відсутні не тільки у Держреєстрі прав, а взагалі у будь-яких державних реєстрах. Це призводить до того, що власник такого нерухомого майна є практично безправним, бо у слідчого, суду чи інших органів влади відсутня можливість беззаперечно встановити особу, якій воно належить. Тому у випадку руйнування такого майна його власникам буде майже неможливо отримати належну компенсацію, адже з точки зору ст. 182 Цивільного кодексу України воно не існує. Тож за можливості, незважаючи на воєнний стан, доцільно нарешті оформити належним чином права та таке майно.

Далі в консультації ДОКАЗУЄМО ЗАПОДІЯНУ ШКОДУ, ЯК ПОДАТИ ДОКУМЕНТИ СЛІДЧОМУ, ЯК ПОДАТИ ДОКУМЕНТИ СЛІДЧОМУ, а також зразок КЛОПОТАННЯ про долучення доказу до матеріалів кримінального провадження

Олександр Норочевський, адвокат